АТМОСФЕРА. ХІМІЯ АТМОСФЕРИ
Хімія – універсальний довідник
ХІМІЯ І ХІМІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ
ХІМІЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. ХІМІЧНА ЕКОЛОГІЯ.
АТМОСФЕРА. ХІМІЯ АТМОСФЕРИ
Склад атмосфери істотно змінюється залежно від висоти. На рівні моря повітря має склад, наведений у табл. 9.
Таблиця 9
Склад повітря* на рівні моря
Компонент | Молярні частки |
Азот N2 | 0,78084 |
Кисень O2 | 0,20948 |
Аргон Аr | 0,00934 |
Оксид карбону(ІV) | 0,000330 |
Неон Ne | 0,00001818 |
Гелій Не | 0,00000524 |
Метан СН4 | 0,000002 |
Криптон Кr | 0,00000114 |
Водень Н2 | 0,0000005 |
Оксид нітрогену(І) N2O | 0,0000005 |
Ксенон Хе | 0,000000057 |
* У вигляді домішок у повітрі містяться озон O3, оксид сульфуру(ІV) SO2, оксид нітрогену(ІV) NO2, аміак NHз, оксид карбону(ІІ) СО.
У верхніх шарах атмосфери ультрафіолетове випромінювання Сонця викликає фотодисоціацію молекул кисню:
Зіткнення молекул O2 і атомів О призводить
У верхніх шарах атмосфери встановлюється рівновага
Озон відбиває інфрачервоне випромінювання Землі, перешкоджаючи тим самим її охолодженню.
На стан рівноваги
Істотний вплив мають атоми Сl, молекули NO які виконують роль каталізатора розпаду молекул озону:
Збільшення концентрації оксиду нітрогену(ІІ) у верхніх шарах атмосфери пов’язане з польотами у стратосфері надзвукових літаків.
У двигунах внутрішнього згоряння цих літаків розвиваються настільки високі температури, що стає можливим синтез оксиду нітрогену(ІІ):
І викид його в атмосферу. Подолання наслідків використання надзвукових літаків – одна з проблем захисту навколишнього середовища.
На озоновий шар шкідливо впливають хлорофлуоровуглеводи СFСl3, СF2Сl2 та ін. Молекули цих сполук, потрапляючи у верхні шари атмосфери, піддаються фотолізу:
Атоми Сl, подібно до молекул NO, можуть відігравати роль каталізатора розкладу озону і появи “озонових дір”.
Збереження “озонового щита” планети – найважливіша проблема сучасності.
