Безробітні – працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежної від них причини не мають заробітку (або інших передбачених чинним законодавством доходів) через відсутність відповідної роботи, зареєстровані в державній службі зайнятості, шукають роботу і хочуть працювати (ст. 2 ч. 1 Закону України “Про зайнятість населення”). Порядок реєстрації громадян як безробітних встановлено Положенням “Про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та умови подання додаткової матеріальної та іншої
допомоги безробітним і членам їх сімей”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.VI.1991. Згідно з чинним законодавством не можуть бути визнані безробітними: а) громадяни віком до 16 років, крім тих, які працювали і були звільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням, ліквідацією підприємств, установ, організацій або скороченням чисельності чи штату працівників (ст. 2 ч. 2 Закону України “Про зайнятість населення”); б) громадяни, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, і які
відмовилися від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру; в) громадяни, які відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, що шукають роботу. При цьому вони втрачають право на надання статусу безробітного строком на три місяці з наступною перереєстрацією.