Емфітевзис
Емфітевзис – майнове право, один із видів права користування чужою землею. У римському праві Е,- довго строкове право користування чужою землею сільськогосподарського призначення. Це право виникало на підставі угоди, не обмежувалось строками і вважалось довічним. Право Е. переходило до спадкоємців емфітевта (суб’єкта емфітевзису) як за заповітом, так і за законом; його можна було продати або подарувати третій особі, якщо власник землі після одержання повідомлення відмовлявся від свого права на привілейовану купівлю Е. При продажу Е. третій особі (власнику землі) передавалось 2 відсотки одержаної суми. Суб’єкт Е. повинен був якісно обробляти землю і вести господарство, сплачувати податки за землю, виконувати державні і громадські повинності, сплачувати власникові землі щорічну ренту грішми або натурою. Е. припинявся у разі, коли емфітевт значно погіршував земельну ділянку або протягом трьох років не сплачував податків чи ренти.