Право власності на землю
Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. в. на з. як сукупності певних правових норм (П. в. на з. в об’єктивному значенні) існує поняття П. в. на з. як право конкретної особи (землевласника) володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою (П. в. на з. в суб’єктивному значенні). Права володіння, користування і розпорядження земельними ділянками (правомочності власника земель) становлять зміст П. в. на з. як його суб’єктивного права. Ці правомочності власник земельної ділянки може здійснювати на свій розсуд, але в межах, встановлених законодавством.