ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА
РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ
Тема 5. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ
§57. ГЕОГРАФІІЧНА ОБОЛОНКА
– Пригадайте, які оболонки-сфери утворилися на Землі.
– Які наслідки обертання Землі навколо своєї осі й Сонця?
ЩО ТАКЕ ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА* Усі оболонки нашої планети – літосфера, гідросфера, атмосфера і біосфера – проникають одна в одну і взаємодіють. Повітря атмосфери проникає у води гідросфери і земну кору. Дрібні частинки порід опиняються у воді. Водяна пара гідросфери, пилові частинки літосфери містяться в нижній частині атмосфери.
Оболонка, в межах якої проникають одна в одну і взаємодіють верхні шари літосфери, нижні шари атмосфери, уся гідросфера й біосфера, називається географічною (мат. 265). Речовини в географічній оболонці перебувають одразу в усіх відомих станах – твердому, рідкому і газуватому, живому і неживому.
Географічна оболонка є найбільшим природним комплексом, який охоплює всю Землю. Її компоненти визначають своєрідні зовнішні риси нашої планети, її “географічний портрет”.
ДЕ ПРОХОДЯТЬ МЕЖІ ГЕОГРАФІЧНОЇ
![]()
Мал. 265. Складові географічної оболонки
ЗАКОНОМІРНОСТІ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИ. Географічній оболонці властива низка закономірностей.
Цілісність – це єдність, неперервність географічної оболонки, вона суцільна. Цілісність зумовлена тісним взаємозв’язком і взаємовпливом її компонентів. Про таку закономірність іншими словами можна сказати так: “Усе по в’язане з усім”. Тому зміна одного компонента неминуче викликає зміну інших і всієї географічної оболонки загалом.
Цілісність забезпечують кругообіги речовин і енергії, що неперервно відбуваються в географічній оболонці. Ви вже знаєте про кругообіг води та про біологічний кругообіг, які тісно пов’язані з кругообігом енергії. Жодне явище, жоден процес на Землі не можуть обійтися без енергії.
Проростання паростка із зернини, рухи людини і тварин – усе потребує енергії. Основним її джерелом на Землі є Сонце. Безпосередньо “живитися” сонячною енергією можуть тільки зелені рослини. Вони, як ви знаєте, з неорганічних створюють органічні речовини, які можна назвати “консервами сонячної енергії”. Органічні речовини, а також виділений рослинами кисень споживають тварини. Натомість тварини дають рослинам вуглекислий газ. Після відмирання рештки рослин і тварин розкладаються: бактерії перетворюють їх на неорганічні речовини, з яких інші рослини будуть створювати органічні. Коло життя і передавання енергії замикається (мал. 266).
Обмін речовинами та енергією відбувається не тільки між рослинами і тваринами, а й між гірськими породами, водами, повітрям, грунтами. Завдяки кругообігам відбувається взаємозв’язок і взаємодія всіх компонентів географічної оболонки.
Ритмічність розвитку географічної оболонки виявляється у повторюваності тих чи інших природних явищ і процесів через певні проміжки часу. Це обумовлено обертанням Землі навколо своєї осі й Сонця та нерівномірним нагріванням земної поверхні. Ритми бувають різної тривалості: добові, сезонні та ін. Добовий ритм – це зміна природних явищ і процесів зі зміною дня і ночі. Наприклад, зі зміною дня і ночі змінюються температура повітря і атмосферний тиск, припливи і відпливи, фотосинтез у рослин, активність тварин і людини. Сезонний ритм виявляється у зміні явищ і процесів із порами року: зміна протягом року плюсових температур на мінусові, й навпаки, утворення снігового покриву взимку і його танення навесні, поява листя на деревах навесні і його опадання восени тощо.
![]()
Мал. 266. Кругообіг речовин і енергії
Щороку зелені рослини суходолу і водойм поглинають і нагромаджують стільки енергії Сонця, скільки можуть дати 200 тис. потужних електростанцій.
![]()
Мал. 267. Висотна поясність
Широтна зональність – це закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів у напрямку від екватора до полюсів. Вона зумовлена неоднаковою кількістю тепла, яке надходить на різні широти у зв’язку з кулястою формою Землі та рухом її навколо Сонця. Зональність притаманна і Світовому океану: від екватора до полюсів змінюються властивості поверхневих вод (температура, солоність, прозорість).
У горах також відбувається зміна природних компонентів і природних комплексів. Але не в горизонтальному напрямку, а у вертикальному – від підніжжя до вершини. Ця закономірність називається висотна поясність (мал. 267). Вона зумовлена зниженням із висотою температури повітря і зміною кількості опадів. Із висотою змінюються такі природні компоненти, як фунти, рослинність, тваринний світ. Природні комплекси в горах змінюються значно швидше, ніж на рівнинах.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ
– Географічна оболонка – це цілісна оболонка Землі, яка охоплює частини атмосфери і літосфери, всю гідросферу і біосферу.
– Географічній оболонці властиві такі природні закономірності: цілісність, ритмічність, зональність, висотна поясність.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Що називають географічною оболонкою?
2. Де проходять межі географічної оболонки?
3. Які кругообіги забезпечують цілісність географічної оболонки?
ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПИ
З’ясуйте, у чому виявляються та чим обумовлені закономірності географічної оболонки:
Група 1 – цілісність;
Група 2 – ритмічність;
Група З – зональність;
Група 4 – висотна поясність.
Висновки запишіть у зошиті у вигляді таблиці.
Закономірність | У чому виявляється | Чим обумовлена | Приклади |