Мобільність робочої сили

Мобільність робочої сили – здатність робочої сили переходити від одних видів занять до інших (а отже, змінювати професію, набувати нові спеціальності), а також з одного регіону країни в інший залежно від розвитку суспільного поділу праці, ринку робочої сили, житла тощо. За умов капіталістичного способу виробництва така мобільність зумовлена рухом капіталу, галузевою та міжгалузевою конкуренцією, державною політикою зайнятості, дією закону переміни праці та іншими чинниками. Від М. р. с. певною мірою залежать рівень і структура безробіття.

Розрізняють галузеву (характеризує наявність у робітника необхідних потенційних можливостей переходу з однієї сфери або галузі суспільного виробництва в інші); професійну (означає якісний розвиток людини-працівника до рівня, який уможливлює перехід від виконання одних конкретних видів робіт, виробничих функцій до інших і зміну спеціальності, види занять або професії); кваліфікаційну (відображає наявність у робітника можливостей переміщення службовими щаблями), а також значною мірою його професійну та галузеву стабільність) і територіальну (означає переїзд з одного регіону, території до іншої).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Мобільність робочої сили - Економічний словник