Мультимедіа – комплексне використання засобів інформації (систем зв’язку, телефону, мереж передання даних і супутників зв’язку з іншими засобами зв’язку – телебачення, комп’ютером, факсом і радіо), передусім тих, які впливають на людські почуття (візуальні та слухові) і нові методи роботи з такими засобами, внаслідок чого відбувається їх інтеграція і виникають нові джерела інформації. Недоліками розвитку М. є те, що вони можуть дестабілізувати існуючі інститути в усіх сферах, посіяти хаос у суспільстві (в т. ч. в економіці), призвести
до різкого зниження курсів акцій та інших негативних явищ і процесів; переваги – загальний доступ до інформації (що є передумовою демократизації суспільства), широкі можливості розповсюдження нових технологій, уніфікація численних нових форм діяльності, зміна регіональної структури суспільства як умова реорганізації управління тощо. На початку XXI ст. інформаційні мережі стали небезпечними й дорогими для багатьох потенційних користувачів. Крім того, могутні міжнародні інформаційні монополії, що працюють у цій сфері, зміцнили свої владу і політичний вплив, а національні уряди практично не можуть протиставити
цій владі жодні контрзаходи, що означає можливість виникнення нових небезпек для демократії. Навіть інформація про особистість суб’єкта, його споживання, значні покупки, переваги і симпатії контролюватиметься цими монополіями, а опитування через інтернет впливатимуть на діяльність урядів і парламентів і підриватимуть їх здатність до відповідальності і демократичного управління. Від доступу до інтернету виграють передусім багаті. За умов глобалізації реальною стає тенденція до поглиблення ізоляції країни та кризи, зумовлена нестачею інформації внаслідок її концентрації у власників. Така ж тенденція спостерігається і стосовно управління та залучення співробітників до участі в роботі корпорації. Водночас децентралізовані компанії, які базуються на телекомунікаційних технологіях, мають перевагу у виробництві потрібного для клієнта товару, що забезпечує їм фінансову ефективність. Можливе також зміцнення позицій малих і середніх фірм на ринку за рахунок використання свіжої інформації та засобів зв’язку. Тому специфічними для підприємництва вимогами є: розширення орієнтації клієнта за рахунок поліпшення якості пропозицій, можливість запровадження нових послуг і краща орієнтація у виконанні завдань завдяки ефективнішому використанню технологічних потенціалів і нових форм співпраці в мережах; збільшення кількості нововведень; розширення здатності великих корпорацій використовувати мультидивізіональну структуру управління, підвищення продуктивності і скорочення штату; удосконалення основ планування рішень з використанням кращого доступу до зовнішньої інформації, нові можливості для гуманізації праці; доступ до диференційованої освіти, самоосвіта, інформація про кадрове становище в корпораціях, найм працівників та інша цінна інформація; поліпшення і розширення ефективних фінансових зв’язків з новими потенційними клієнтами в усьому світі та ін. Водночас для цього необхідні безперервне вивчення (навчання) та інтуїтивний вибір інформації, що посилює роль освіти в суспільстві. При цьому виникають проблеми з цінними паперами, передусім зростає використання віртуальних грошей і цифрових підписів, а також загроза промислового шпигунства та проникнення в інформаційні системи і бази даних. Тому має існувати можливість виробництва і пропозиції будь-якої інформації будь-якого змісту, але за цих умов оцінка інформації часто важливіша, ніж безпосередня інформація. Із збільшенням обсягу нової інформації і вдосконаленням технологій зв’язку до 2010 у країнах ЄС, за прогнозами, буде відкрито близько 6 млн додаткових робочих місць. Проте потенціал технічних інновацій може повністю використовуватися лише за умови, що він супроводжується організаційними змінами в роботі й на виробництві. Саме інформаційне співтовариство не може вирішувати проблему зайнятості, – для цього потрібні кардинальні соціальні зміни.
