Точки та лінії небесної сфери
§ 2. Основи практичної астрономії
2. Точки та лінії небесної сфери
На небесній і земній сферах можна провести деякі кола, за допомогою яких визначаються небесні координати світил (рис. 2.3, а).
На земній сфері існують дві особливі точки – географічні полюси, де вісь обертання Землі перетинає поверхню планети (N, S – відповідно Північний та Південний полюси). Площина земного екватора, яка ділить нашу планету на північну та південну півкулі, проходить через центр Землі перпендикулярно до її осі обертання. Меридіани на Землі проходять
Якщо продовжити вісь обертання Землі в космос, то на небесній сфері ми отримаємо дві точки перетину, які називаються полюсами світу (рис. 2.3, б): Північний полюс Рі (у сучасну епоху біля Полярної зорі) і Південний полюс Р2 (у сузір’ї Октант). Площина земного екватора перетинається з небесною сферою, і в перерізі ми отримаємо небесний екватор, який поділяє небо на дві рівні півкулі – північну та південну. Але існує одна суттєва відмінність між полюсами та екватором
Уявна небесна сфера довільного радіусу допомагає визначити координати небесних світил.
Полюс світу – точка перетику осі обертання Землі з небесною сферою.
Небесний екватор – лінія перерізу площини земного екватора з небесною сферою.
Небесний меридіан – лінія перерізу площини земного меридіана з небесною сферою.
Рис. 2.3. Основні точки і лінії системи координат: а – земної (географічної), б – небесної