Транспортне право

Транспортне право – частина цивільного права, сукупність правових норм, що регулюють відносини з перевезення транспортними засобами вантажів, пасажирів та багажу. Відповідно до існуючих видів транспорту перевезення поділяються на залізничні, морські, річкові, повітряні, автомобільні. В колишньому СРСР відносини організацій усіх видів транспорту, крім автомобільного, з клієнтурою та між собою регулювалися союзним законодавством. Після проголошення незалежності в Україні згідно з постановою Верховної Ради від 12.IX.1991 до прийняття відповідних

актів законодавства на її території застосовуються акти законодавства колишнього Союзу РСР за умови, що вони не суперечать Конституції і Законам України. 4.V.1993 Верховна Рада України прийняла Повітряний Кодекс України, який регулює повітряні перевезення. Автомобільні перевезення регулюються Статутом автомобільного транспорту, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 27.VI.1969. Перевезення залізничним, морським і річковим видами транспорту частково регулюються актами законодавства колишнього Союзу РСР, зокрема Статутом залізниць СРСР від 6.IV.1964, Статутом внутрішнього водного транспорту СРСР від 15.Х.1955.
У 1995 р. в Україні прийнято Кодекс торгового мореплавства. Крім того, існують також відомчі нормативні акти, які регулюють окремі питання перевезень вантажів, пасажирів і багажу (тарифи, правила перевезень та ін.). Перевезення вантажів, пасажирів і багажу здійснюється на підставі договору перевезення. Згідно із ст. 358 Цив. К. України за договором перевезення вантажу перевізник зобов’язується доставити доручений йому відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Це договір реальний, оплатний, належить до договорів на користь третьої особи. Сторонами в цьому договорі є перевізник і відправник, третьою особою – одержувач вантажу. За договором перевезення пасажира перевізник зобов’язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здавання пасажиром багажу – доставити також багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі; пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а при здаванні багажу – і за провезення багажу. Договір перевезення пасажира є консенсуальним, двостороннім, оплатним. Договори перевезення встановлюють взаємні права і обов’язки сторін та відповідальність за їх порушення.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Транспортне право - Довідник з правознавства