Виражальна роль темпу, сольфеджування вправ. Розучування пісні “Україно” сл. і муз. Т. Петриненка. Слухання музики. Л. ван Бетховен. Увертюра “Егмонт”
7 КЛАС
Тема 1. Образний зміст музики
Урок 5
Тема уроку. Виражальна роль темпу, сольфеджування вправ. Розучування пісні “Україно” сл. і муз. Т. Петриненка.
Слухання музики. Л. ван Бетховен. Увертюра “Егмонт”
Мета уроку: поглиблювати знання учнів про музично-виражальні засоби, зокрема темп та застосувати на музичному матеріалі; розвивати музичну пам’ять, ритмічний слух, співацькі навички; виховувати любов до Батьківщини.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, аудіо-записи музичних
Хід уроку
I. Організація класу до уроку.
1. Музичне вітання.
2. Оголошення теми уроку.
II. Розспівування.
III. Актуалізація опорних знань учнів.
Діти, з почутої теми ви вже здогадалися, що основну увагу ми сьогодні звернемо на темпи та їх роль як виражального засобу в музиці.
– Чи ви уявляєте музичні твори, які виконуються всі в одному темпі?
– Чи мали би вони свою досконалість?
– Якщо ні, то чому?
Темп разом з іншими елементами музичної мови характеризує музичний образ твору. Темпи бувають: повільні, помірні та швидкі. Погляньте на вправу і вкажіть:
1.
2. Характеристика вправи.
3. Сольфеджування та спів зі словами.
IV. Розучування пісні “Україно” сучасного українського співака і композитора Тараса Петриненко, пісні якого популярні в наш час і виконуються по радіо та на телебаченні.
Україно!
Слова і музика Т. Петриненко
Бо ми кохаєм до нестями,
І ще не скоро наш кінець,
Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.
Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас,
А те, чи варте наше діло, –
То скажуть люди, скаже час.
Приспів:
Україно, Україно!
Після далечі доріг
Вірне серце твого сина
Я кладу тобі до ніг
2. Художній показ пісні.
3. Характеристика та визначення ідеї слів пісні.
4. Розучування пісні проводжу за нотним текстом:
– визначити тональність твору.
– розмір, що він означає?
– який темп мелодії пісні?
Пісню розучую по фразах, звертаючи увагу на заліговані ноти та ритмічний малюнок.
V. Слухання музики. Увертюра “Егмонт”.
1. Можна дати послухати твір, щоб учні самостійно спробували визначити композитора за характером музики, відчути бетховенську міць і драматизм, а також почули побудову увертюри.
2. Розповідь.
Серед героїчних творів Л. ван Бетховена велике місце займає музика до трагедії Гете “Егмонт”. Згадайте, що ми називаємо увертюрою?
Увертюра – це оркестровий вступ до опери, але вона може бути і самостійним твором.
Героїчне мистецтво Бетховена народжувалось під впливом Великої Французької революції, (а Бетховен в той час живу Парижі). Коли впала Бастилія, Бетховену було 18 років, і він не раз чув революційні пісні, вірші, лозунги. Композитора цілком захопили ідеї революції. І ось одну за одною він створює “Героїчну” симфонію, “Апасіонату”, оперу “Фіделіо”. Трагедія Гете заполонила ила Бетховена своїм героїчним змістом. Сюжет цієї музики пов’язаний з історією боротьби Нідерландів у 16 ст. з Іспанією за свою незалежність. Одним із вождів, які очолювали боротьбу, був граф Егмонт, сміливий і мужній чоловік. Ім’я Егмонта стало прапором боротьби і перемоги. Егмонт у боротьбі гине, але народ закінчує почату справу і перемагає. Увертюра – твір одночастинний, у ній Бетховен зумів показати моменти розвитку трагедії у скороченій формі. Це програмний твір.
3. Повторне слухання.
4. Характеристика почутого твору.
Увертюра розпочинається похмурим, трагічним вступом, у якому чується мотив іспанського танцю. Основна частина – алегро показує зіткнення і боротьбу двох тем: теми Егмонта – стрімкої, напруженої, і другої теми – іспанської. В кінці алегро сумні акорди (смерть Егмонта) є переходом до урочистого переможного маршу – фіналу.
– Отже, в цьому творі ми почули скільки образів?
(Три – образ зіткнення, боротьби і перемоги. Це і складає зміст усього музичного твору).
VI. Підсумок уроку.
