Загальний трудовий стаж – загальна тривалість роботи чи іншої суспільно корисної діяльності. До 3. т. с. зараховується: робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні З. т. с. в колгоспі за період після 1965 p., якщо член колгоспу не виконав без поважних причин встановленого мінімуму трудової
участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. До З. т. с. зараховується: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги у разі безробіття, а також робота в’язнів і робота за договорами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; творча діяльність членів творчих спілок та інших творчих працівників, які не є членами таких спілок. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки
кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об’єднані відповідними професійними комітетами, до 1.1.1992 зараховується до стажу роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок, починаючи від дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору того чи іншого автора; військова служба й перебування у партизанських загонах і з’єднаннях, служба в органах державної безпеки та в органах внутрішніх справ незалежно від місця проходження служби; служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв’язку і гірничорятувальних частинах незалежно від відомчого підпорядкування та спеціального або військового звання; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі; тимчасова непрацездатність, що почалася в період роботи; час догляду за інвалідом І групи або дитиною – інвалідом віком до 16 p., а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше як до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де вони не мали змоги працевлаштування за фахом, але не більше 10 р.; час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення”).
