Антоніми
Лексикологія
Антоніми
Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням (світло – пітьма, успіх – невдача, хвалити – сварити, тісно – просторо).
Антоніми утворюють, на відміну від синонімічних рядів, пари. Антоніми, як правило, належать до однієї і тієї ж частини мови.
Антонімами можуть бути лише слова, побудовані на якомусь спільному узагальненому понятті:
Захід – схід (сторони світу), більшість – меншість (кількість), удень – уночі (час доби), блискучий – матовий (колір), вади – чесноти (характер).
На основі антонімів часто будуються прислів’я та приказки:
Ліпше своє мале, ніж чуже велике.
Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроводжають.
Літо збирає, а зима з’їдає.
Антоніми часто використовуються як поетичні засоби: лід і пломінь, любов і ненависть, добро і зло, правда й кривда, день і ніч.
