Градусна сітка на глобусі й карті

І СЕМЕСТР

РОЗДІЛ ІІ

Земля на плані та карті

Тема 2. Градусна сітка Землі. Географічні координати точок

Урок 16. Градусна сітка на глобусі й карті

Мета: сформувати в учнів поняття про градусну сітку, виявити відмінності в зображенні градусної сітки на глобусі і географічній карті, з’ясувати значення градусної сітки під час зображення місцевості; розвивати практичні навички знаходження паралелей і меридіанів на глобусі та карті.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: глобуси, фізична карта, атласи, підручник.

ХІД

УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Бесіда

– Як зображають нерівності земної поверхні на площині?

– Що таке горизонталі?

– Чим відрізняється абсолютна висота від відносної?

– Визначте відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота – 569 м, а горизонталь біля підніжжя – 250 м.

– Визначте за картою, на якій висоті розміщені Київ, Баку, Пекін, Івано-Франківськ.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Кожна людина має знати, що таке градусна сітка, її елементи, і вміти нею користуватися. Ці знання допомагають людям у скрутному

становищі сповістити про своє місцезнаходження. Так було врятовано не одну експедицію.

Ще Ератосфен наніс на карту систему ліній, які назвав паралелями і меридіанами. Сьогодні ми теж познайомимось із цими лініями.

IV. Вивчення нового матеріалу

Робота зі словником. Сітка, що утворена на карті чи глобусі паралелями і меридіанами, називається градусною сіткою Землі.

Створення градусної сітки стало можливим лише після вивчення процесу обертання Землі навколо своєї осі. Ця вісь умовна, на перетині її з поверхнею планети утворились дві нерухомі точки, які називають полюсами. Спостерігач, який стоїть на Північному полюсі, бачитиме Полярну зірку над головою. (Знайти полюси на глобусі та карті.)

На однаковій відстані від полюсів і перпендикулярно до осі обертання провели умовну площину, яка перетнула Землю і поділила її на дві півкулі – Північну і Південну. На перетині цієї площини з поверхнею планети утворилось умовне коло – екватор. У перекладі з латинської це слово означає “рівноденник”. Якщо знаходитись на екваторі, то Полярну зірку буде видно біля самого горизонту.

Питання. Що таке горизонт?

Довжина екватора понад 40 тис. км. (Знайти на глобусі та карті екватор.)

Паралельно екватору проведено лінії, які називають паралелями. Вони мають значення від 0° до 90°.

Бесіда

– Знайти на глобусі паралелі.

– Через скільки градусів вони проведені?

– Яку форму вони мають?

– Через яку кількість градусів проведено паралелі на карті півкуль, фізичній карті України?

– Яку форму мають паралелі, проведено на цих картах?

Кожна паралель спрямована на схід і захід. За формою паралелі – кола, радіус яких зменшується до полюсів.

На різних паралелях величина 1° в кілометрах неоднакова. Цю величину позначають на карті біля її рамки.

Робота з картою півкуль, малюнками підручника

– Яку відстань має найдовша паралель?

– Скільком кілометрам відповідає 1° на паралелях 0°, 10°, 40°, 60°, 90°? Який висновок про довжину дуги паралелі можна зробити?

– Скільки паралелей можна провести на карті?

– Які паралелі проходять через Київ, Полтаву, Лондон?

– Порівняйте зображення паралелей на сучасній карті та карті світу Ератосфена. Через яку кількість градусів проведено паралелі на карті Ератосфена?

Меридіани – умовні напівкола, які з’єднують на глобусі полюси. Меридіани можна провести через будь-яку точку поверхні Землі. У перекладі з латинської “меридіан” – полуденна лінія (його напрям збігається з тінню будь-якого предмета в полудень). Меридіани зі значенням 0° і 180° ділять Землю на Західну і Східну півкулі.

У жовтні 1884 року за міжнародною угодою вирішено вважати початковим Грінвіцький меридіан. Щоб увіковічити цю подію, перед вікнами лабораторії збудували кам’яну стіну і прикріпили на ній мідний стержень, що показує положення початкового меридіана.

Завдання. Обчислити довжину 1° меридіана (40 000 км : 360 ” “111 км)

Знаючи цю величину, можна визначити відстань на карті без масштабу.

Завдання. Визначити відстань від Північного полюса до екватора. (90° – 111 км = 9 990 км)

Визначити протяжність Африки в градусах і кілометрах по 20° меридіану. (68°, 7 248 км)

У повісті Марка Твена “Том Сойєр – повітроплавець” описано розмову Тома і його товариша Гека Фінна під час польоту на повітряній кулі. Друзі пролітають над Африкою і Том говорить, що бачить на землі довгу стрічку, яка тягнеться по піску, але не може розібрати, що це таке.

“- Ну вот, – заявляет знаток карты Гек Финн, – теперь ты, может, и узнаешь, где находится наш шар. Ведь это наверняка одна из тех линий, что нарисованы на карте. Те самые, которые называются меридианами. Стоит только нам опуститься вниз и посмотреть, какой у нее номер, и…

– Ох и болван же ты Гек Финн! Тьі что же думаешь – меридианы протянуть по земле?

– Том Сойер, они нарисованы на карте – ты это отлично знаешь: вот они – возьми сам и посмотри.

– Разумеется, они нарисованы на карте, но это ничего не значит – на земле их нет.

– Стало быть, эта карта опять соврала. В жизни не видел такого вруна, как эта карта”.

Бесіда

– Чи позначені меридіани на місцевості?

– Який напрям показує меридіан?

– Чи всі меридіани однакові за розмірами?

– За картою півкуль, глобусом визначити, як проведено меридіани на глобусі і карті. Яку форму вони мають?

– Чи можна на місцевості за “полуденною лінією” визначити сторони горизонту?

– Чи можна за допомогою меридіану на глобусі визначити сторони горизонту?

V. Закріплення нових знань, умінь, навичок

1. Прийом “Мікрофон”

– Що таке градусна сітка?

– Що таке паралель?

– Як називається найдовша паралель?

– Що таке меридіан?

– Що називають екватором?

– Яка довжина екватора?

– Де проходить початковий меридіан?

– Скільки паралелей можна провести на карті?

– Які значення в градусах можуть мати паралелі?

– Скільки меридіанів можна провести на глобусі?

– Які значення в градусах можуть мати меридіани?

– Що таке полюс?

2. Географічний практикум

– Які меридіани проходять через Київ, Полтаву, Лондон?

– Указати об’єкти, розташовані на північ від вашого міста, на південь від Києва, на схід від Лондона.

– Порівняти зображення меридіанів сучасної карти і карти Ератосфена.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

– Опрацювати відповідний параграф у підручнику.

– На контурній карті провести паралель і меридіан через будь-яке місто світу (за вибором).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Градусна сітка на глобусі й карті - Плани-конспекти уроків по географії