Основні пунктограми у простому і складному реченнях, у реченнях із прямою мовою та в діалозі. Пунктуаційний аналіз. Способи цитування
НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ
§7. Основні пунктограми у простому і складному реченнях, у реченнях із прямою мовою та в діалозі. Пунктуаційний аналіз. Способи цитування
… Писати й читати, не знаючи правил пунктуації й не вміючи їх використовувати у своєму повсякденному житті й роботі, – неприпустимо не лише для філолога, але й для лікаря, для інженера, для агронома…
А. Шапіро
134.1. Поміркуйте. Прочитайте епіграф. Чи погоджуєтеся ви з думкою, висловленою відомим лінгвістом Абрамом Шапіро?
II. Пригадайте.
1. Дерева, мов люди: гомінкі й мовчазні, гнучкі та несхитні, кволі й дужі, засмучені й у доброму настрої (А. Матвійчук).
2. Плоди глибоких сердечних рухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя й пережитої радості – усе дбайливо зберігає народ у слові (К. Ушинський). 3. Садок і церква, верби й вітряки мали якийсь фантастичний вигляд палаців, зубчастих стін (І. Нечуй-Левицький). 4. Уся природа з небом і землею, водою, квітами, травами, лісами й горами здавалась однією прекрасною
135.1. Доповніть текст власними прикладами.
Кома в простому реченні ставиться:
1.Для виділення вставних слів, словосполучень і речень. Наприклад:… Але слід розрізняти вставні слова та словосполучення від подібних до них слів, які є членами речення й комами не виділяються: …
2. Для виділення порівняльних зворотів, що вводяться словами як, мов, наче, немов, ніби, як і, ніж та ін. Наприклад: … Звороти, що вводять у речення за допомогою сполучника як і мають значення “у ролі кого, чого”, комою не виділяються: … Також кома не ставиться перед як, ніж у виразах (не) більш як, (не) раніше ніж, (не) довше ніж:…
3. З метою виділення однослівних або поширених звертань: … (З посібника).
Комунікативний практикум
ІІ. Використовуючи як приклад текст вправи, сформулюйте правила вживання розділових знаків при відокремлених членах речення для учнів 8 класу. Які приклади ви використовували й чому?
Правописний практикум
136. Спишіть речення, ставлячи пропущені розділові знаки. Які правила регулюють вибір розділового знака в поданих реченнях?
1. Я зирнув у небо святочне й погоже сонце золотим клубком стояло над старезною липою пливло павутиння листя шаруділо в ногах (В. Шевчук). 2. Тільки вдивляючись проти молодого місяця можна було помітити як вони щедро розщеплювалися на крихітні сніжинки-іскорки творячи навколо невідчутну золоту метелицю (М. Стельмах). 3. На правий берег Дніпра заволочений прозоро-бузковою млою вже лягли нерівними плямами перші сутінки й поповзли наче розколини по зеленому шумовинню густих заростей (/. Ющук). 4. По вулиці ідуть співаючи дівчата (В. Сосюра). 5. Обтяжений думками охоплений надіями хлопець блукав до пізнього вечора містом (3 газети). 6. Марічка йшла назустріч не поспішаючи. 7. До мене підходить батьків давній друг Андрій Сергійович лікар (Я. Петренко). 8. На заняттях були присутні всі крім Романа й Валентина.
137. Прочитайте вислови в правому стовпчику, запам’ятайте їх.
Правописний практикум
138.1. Спишіть текст, уставляючи пропущені розділові знаки. Прочитайте текст. Назвіть засоби і способи зв’язку речень у тексті.
Тихо-тихо зазвучав голос дедалі все дужчаючи та піднімаючись угору. Усі зразу стихли слухаючи пісню. І було що послухати. У кожного перед очима встала ніч тиха та зоряна. Сизим мороком* криє вона страшенні скелі. Здається гори ворушаться скелі шепочуть між собою дослухаючись до того гомону. Серце завмирає душа ширшає. Ніби чуєш як кидається всесвітнє серце.
Пісня завмерла проте луна* від пісні бриніла в кожному серці ворушачи якісь глухі почування. Всі мовчки схилившись сиділи (За Панасом Мирним).
К. Крижицький. Вечір на Україні
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Поясніть, як ви розумієте вислів кидається серце.
2. Визначте, які художні засоби використав автор у тексті.
III. Розгляньте репродукцію картини Костянтина Крижицького. Опишіть зображене, використовуючи речення з відокремленими членами.
Складаймо професійно портфоліо
139. Відредагуйте речення. Поясніть причину виникнення таких помилок.
1. Обговорюючи проблеми захисту рослин, була створена екологічна інспекція по охороні навколишнього середовища.
2. Не дивлячись на труднощі в організації, поїздка на конференцію відбулася. 3. Для Максима Петровича характерні найкращі риси характеру. 4. Відновлювальні роботи після пожежі в лікарні почалися зразу, однак питання виділення обладнання ще остаточно не вирішене. 5. Перевірка виявила цілий ряд недоліків та упущень в роботі підприємства. 6. Дане питання знайшло відображення в центральній пресі. 7. Припинена подача води по причині аварійного становища водопроводу.
140.1. Спишіть текст, ставлячи пропущені розділові знаки.
Настає літо і розлившись нестримною повінню хату затоплює зелень здіймаються темно-зелені хвилі кукурудзи водоспадами ллється в’юнка квасоля пливуть задумливо погойдуючись ясночолі соняшники.
Наближається осінь і дорогою повз неї проїжджають навантажені зерном автомашини. А над нею вдень і вночі ключами і зграями поодинці пролітають птахи лелеки і журавлі дикі гуси і стрижі і граки.
Зима по-святковому прибирає опустілі ниви і тоді Чумацький Шлях довго дивиться згори на засніжену хату і будить мрії про ніким ще не бачені досі далекі світи.
Людину прив’язує до певного місця дім де вона народилася природа знайома їй змалку. Звідси від цього острівця землі і починається Вітчизна (А. Чайковський).
II. Виконайте завдання до тексту.
1. Прочитайте текст, доберіть заголовок. Визначте тему, основну
Думку та стиль мовлення.
2. Поясніть правопис виділених слів.
3. Визначте частини мови в реченнях другого абзацу.
4. Виконайте пунктуаційний аналіз одного речення (за власним вибором).
Складаймо професійне портфоліо
141.1. Прочитайте текст відповідно до обраного напряму. Проаналізуйте його в такій послідовності:
1. Яке слово або словосполучення з тексту можна використати як заголовок?
2. Визначте стиль і тип мовлення.
3. Сформулюйте пізнавальну цінність тексту.
4. Випишіть із тексту складнопідрядні речення. Визначте вид підрядно? частини. Поясніть уживання розділових знаків.
5. Виконайте повний синтаксичний розбір одного з виписаних речень.
1. Технологічний напрям
Фотографія потребує повсякчасної уваги і працелюбності, роздумів, безнастанного творчого пошуку. З моменту першого знайомства з фотомистецтвом ви постійно відчуватимете, бачитимете, яке насичене й розмаїте життя. У людях, яких ви знаєте не один рік, відкриватимете нові, незнайомі вам риси й жести.
Дедалі частіше ви вийматимете фотокамеру, щоб увічнити на плівці незвичний стан цілком звичних речей. Так, крок за кроком, наближатиметесь ви до тієї галузі фотографії, яку по праву називають мистецтвом. Ви не раз почуватиметесь чарівником, бо є у фотографії дещо магічне, коли вона, зупинивши мить, починає жити своїм власним життям. Та станеться все це не одразу. Скоріш за все тоді, коли ваш знімок сприйметься не як копія когось або чогось, а як образ, як щось узагальнене, осмислене, наділене такою силою впливу, яка не залишить глядача байдужим… (За О. Поліщуком, В. Орловим).
2. Природничо-математичний напрям
Коли по осені дні стають все коротшими і холоднішими, більшість дерев починає скидати листя. Феномен настільки помітний і незмінний, що українською мовою останній осінній місяць так і зветься листопадом.
Початок листопаду підказує деревам світловий день, що скорочується при одночасному зниженні температури. Коли поєднання цих двох чинників досягає певної критичної точки, широколисті дерева створюють бар’єр з особливих пробкових клітин у томі місці, де черешок листа сполучається з гілкою. Таким чином, лист, відрізаний від системи постачання, від судинної системи дерева, гине. Навколо того місця-ранки, яке утворилося при відділенні листа, виникає шар особливих клітин, що перешкоджають втраті вологи та захищають дерево від проникнення патогенних* грибків.
Отже, основний сенс цього щорічного скидання листя не порятунок від холоду, як деякі з нас думають, а збереження вологи (3 енциклопедії).
3. Спортивний напрям
Сучасний олімпійський рух не можна розглядати без вивчення постаті його засновника – французького вченого та громадського діяча П’єра де Кубертена, оскільки саме цій людині належить ідея відродити спортивні змагання на зразок тих, які проводили древні греки.
Вивчаючи життя та культуру цієї країни, він дійшов висновку, що система фізичного виховання в ті часи була поставлена на значно вищий рівень, ніж у цивілізованій Європі.
І ось 25 листопада 1892 року, після вивчення різних систем фізичного виховання молоді, на ювілеї Французького атлетичного союзу він офіційно пропонує розпочати нову еру олімпізму.
Барон завжди знаходив послідовників. На власні збереження він проводить конгрес у Сорбонні, делегати якого одностайно проголосували за відродження олімпійських ігор.
А ще через кілька днів, 23 червня 1894 року, було визначено програму та порядок проведення змагань, створено Міжнародний олімпійський комітет (МОК), до складу якого обрали представників Аргентини, Бельгії, Великої Британії, Угорщини, Греції, Італії та інших країн (За В. Куликом).
4. Суспільно-гуманітарний (економічний) напрям
Економічна думка України за часів феодалізму своїм корінням сягає становлення та розвитку могутньої держави – Київської Русі, видатною пам’яткою економічного життя якої є “Руська правда”. Це своєрідний кодекс цивільного права, що містить норми майнових відносин, принципи відшкодування за втрати і злочини. Положення Правди, звід звичаїв, судові встановлення, термінологія допомагають уявити правові та господарські основи життя Київської Русі.
“Руська правда” – джерело зведень про норми господарського життя, економічних відносин, оскільки з неї ми довідуємося про грошову систему, металеві гроші та хутра, що виконували функцію товарних грошей, про торговельні відносини Русі із сусідами, про ціни на товари, про норми стягування відсотків із грошової позички.
Цей юридичний документ, складений спочатку Ярославом Мудрим, доповнювався, редагувався його синами, а потім Володимиром Мономахом, використовувався й іншими слов’янськими князівствами впродовж XIII-XVII ст. (За В. Кириленком).
Комунікативний практикум
II. Складіть та розіграйте діалог за змістом обраного вами тексту.
142.1. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви та розділові знаки.
1. Уперта й постійна праця невдовзі почала давати наслідки Демосфен уже вільніше й природніше тр..мався на тр..буні слабенький від пр..роди голос наб..рав сили гаркавість зникла дикція вирівнялась (В. Чемерис). 2. Б..шкетному цьому створінню дорога вже пахне пр..годами ніч обіцяє ризики й тривожності передгроззя таємно тішить д..тячу душу оч..нята грають змішаною з острахом цікавістю до тих просторів до оч..ретів, тихих плес до насупленого потемнілого небосхилу (О. Гончар).
3. Коли я втомлююсь або коли сум облягає душу в уяві моїй постає батьківська хата (А. Чайковський). 4. На південному схилі сонце вже розтопило сніг і вітер ш..лестить густою торішньою травою (М. Коцюбинський). 5. Карпатська ніч справді казкова бо тільки в казках бувають такі осяйні ночі коли он у куточку видно навіть маленького павучка що задрімав на сплет..ній павутині утомившись од цілоденної ткацької роботи (За Я. Гояном). 6. Повіє вітер по долині пішла дібровою луна (Т. Шевченко). 7. Стоїш високо не будь гордим стоїш низько не гнися (Нар. творчість).
II. Виконайте завдання.
1. Установіть смислові відношення між частинами складних речень.
2. Накресліть схеми другого і шостого речень.
3. Визначте, якому з речень відповідає така характеристика: складне, двокомпонентне складносурядне речення, частини з’єднані сполучником сурядності і.
Скарби фразеології
143. Складіть і запишіть речення з прямою мовою за поданими схемами, використовуючи фразеологізми від аза до іжиці, тертий калач, бити по кишені.
1. “П, – а, – п”. 2. “П. – а. – П”. 3. А:”П!”.
144.1. Прочитайте текст. Поясніть способи введення цитат.
Сьогодні ми впевнені: не в кожного є музичні здібності, не кожна людина може співати. Але це, мабуть, помилка, бо є багато доказів, що раніше співали всі. І не дивно! Якщо дитина від народження жила в атмосфері обрядів, супроводжуваних піснями, чула пісні молоді з вулиці, то вона природно ставала й активним учасником цих музичних спектаклів, розвиваючи свої здібності. Та й М. Гоголь засвідчував: “Найкращі пісні й голоси чули тільки українські степи: тільки там, під покровом низеньких глиняних хат, увінчаних шовковицями і черешнями, у сяйві ранку, півдня і вечора, при лимонній жовтизні колосся пшениці, лунають вони, і тільки степові чайки, зграї жайворонків та іволги своїм стогоном переривають їх”.
А австрійський учений і романіст Еміль Францоз, який жив в українському середовищі, а потім друкував статті про наші пісні, перекладав їх на німецьку мову, свідчив: “В Україні всі співають: пастух біля череди, хлібороб за плугом, мисливець у лісі, кожен фабричний робітник, кожна дівчина і молодиця, навіть діти”.
Якщо хтось подумає, що М. Гоголь, закоханий у рідний народ, не міг бути об’єктивним, то Е. Францоза в цьому не звинуватиш. Оцю потребу співати відзначала й Леся Українка. Її героїня Оксана з драми “Бояриня”, перебуваючи в Москві, радить своїй зарученій родичці:
Чого ж ви сидите? Пішли б укупі
Кудись на вигін або в гай на річку
Та й заспівали б. Я, бувало, дома
Годинку в хаті не посиджу святом… (За Ф. Пустовою).
II. Поясніть, з якою метою використовується цитування в тексті.
III. Ознайомтеся з сайтом Інтернету Www. pisni. org. ua. Доберіть доречні W приклади, цитати і напишіть продовження тексту.
Мандруємо Україною
145.1. Прочитайте текст. Поміркуйте, як автор домагається сприйняття і розуміння своїх думок читачем.
Блакитний океан над головою. Золоте море хлібів перед очима. Спекотне сонце і сухий легкокрилий вітерець, що приємно освіжає. Прохолодно-сині озера попереду: вони “всихають”, щезають, коли підходиш ближче…
Степове безмежжя хвилює, бентежить, забиває дух. Тут дихається вільно й легко. Тут думається красиво. Тут бачиш далеко-далеко: за видолинками*, за зеленими гребінчиками лісосмуг – тремтливе (від жаркого подиху степів!) видноколо. За ним, оповита сизим манливим серпанком, друга смуга обрію. А там, далі, ледь вгадуються треті горизонти… Степ велетенськими хвилями розбігається в усі боки.
Скіфські кургани, високі козачі могили – величні знаки вічного нашого буття на цій землі. Густі сірі шлейфи куряви тягнуться за прудкими вантажівками – степова пилюга не ядуча, не гірка, а терпка, вона пахне пшеничним колоссям і теплою землею. Мов хрущі, діловито й однотонно гудуть степові невгомони – трактори. Сонце вгорі і мільйони сонць на землі: соняшникове поле. І жовтогарячі, у грайливій веселій короні золотавих пелюсток, соняшникові голови, мов радари, звернуті до світла, повертаються за ним.
Соняшник – емблема України… З-поміж густих малахітових джунглів конопель у видолинку майне блакитна блискавка – степова річечка. Очеретяна сага*. А теплого переджнив’я степ бринить від ніжних дзвінких мелодій – в осяйній високості виспівує незримий (здається, то кришталево видзвонює саме небо!) і найневтомніший співець українського степу – жайворонок. Лише кілька місяців він сурмить у небі, але сріблясті скалочки* його мелодій надовго западають у душу хліборобові. І навіть узимку, коли віхола стугонить над степом, здіймаючи у білу безвість курай* та соняшникове паліччя*, довгими ночами степовикові вчуваються весняні співи – переливи маленької чубатенької пташки, яка першою будить степ напровесні… (С. Плачинда).
II. Виконайте завдання за текстом.
1. Запишіть фонетичною транскрипцією слова безмежжя, переджнив’я.
2. Доберіть синоніми до слова видноколо.
3. Випишіть з тексту 3-4 слова, утворених суфіксальним способом творення.
4. Поставте у родовому відмінку однини іменники вітерець, степ, жайворон, радар, трактор, дух, горизонт, місяць.
5. Визначте ступінь порівняння прикметника найневтомніший.
6. Поясніть правопис виділених слів.
7. Доберіть із тексту слова на орфограму “Правопис прислівників разом, окремо, через дефіс”.
8. Використовуючи текст, розкажіть про основні випадки використання в письмовому мовленні коми, тире, дужок.
Допоможіть знайти помилку!
– Сьогодні на зборах піднімемо питання про підготовку до зовнішнього незалежного оцінювання,- повідомив Іван.
– А на яку висоту ми піднімемо це питання? – зіронізував Юрій.
– Треба казати порушимо питання, – зауважила Ліза.
– Так, це непорушне питання вже пора порушити, – додав Юрій.
О. Писемський. Маки
Комунікативний практикум
146. Розгляньте репродукцію картини. Порівняйте, якими засобами скористалися письменник (текст попередньої вправи) і художник, щоб передати емоції, враження, ставлення до побаченого. Складіть уявний діалог між екскурсоводом та відвідувачем художньої виставки.
Читайте українськоюЧитайте українською
Ющук І. Троє на Місяці.- К.: Грані-Т, 2010.
147.1. Прочитайте анотацію до повісті Івана Ющука “Троє на місяці” й уривок із повісті.
Як можна поєднати граматику і фантастичні пригоди юних українців на Місяці? Виявляється, зі скрутного становища й у космосі можна вийти переможцем, коли дбати про друга і пам’ятати про силу рідного слова.
Та коли ви поринете в карколомні пригоди трьох друзів – не забудьте разом із ними розв’язувати граматичні задачі, щоб збагнути, про що мовиться у важливих шифрованих повідомленнях. Тим паче, що ті таємничі письмена ще не раз вам у житті знадобляться – найперше на іспитах і тестах з української мови.
XVI. НА МІСЯЦІ ТРАВА НЕ РОСТЕ
– Капітан і Граматик у небезпеці, – занепокоївся Друг, як тільки обірвався Граматиків голос у радіоприймачі. – 3 наявних фактів можна зробити висновок, що вони потрапили під камінний дощ. їхній передавач, а можливо, й скафандри
Пошкоджені. Неясно лише, що передавав Граматик: “На Місяці кос…”
– А що тут гадати? – здвигнув плечима Незнайко. – “На Місяці косовиця”. Бо що ж іще може означати ” кос… ” ?
– На Місяці трава не росте, – поправив його Друг. – Отже, й косовиці не може бути… Кос… Косинус… Косметика… Костюм… Космос… Космічний… Космічний вітер… Космічне проміння… Космічна ракета… Я мушу йти на допомогу Капітанові й Граматикові. Ти залишаєшся на кораблі.
– За кого ти мене маєш? – обурився Незнайко. – Там товариші в космічну бурю під камінним дощем знемагають, а я сиди в затишку склавши руки. Ні, я теж піду.
Друг застиг нерухомо, аналізуючи те, що сказав Незнайко.
– Космічної бурі не буває. Але ти можеш іти зі мною, – погодився нарешті пес.
– Буває чи не буває – мені байдуже. А товаришів, якщо вони потрапили в біду, треба виручати, – заявив Незнайко і, опустивши забороло* на шоломі та одягнувши рукавиці, рішуче рушив до дверей. – Ходімо швидше.
Проте Друг, не поспішав виходити. Він стояв між дверима й Незнайком.
– Скафандр у тебе добре загерметизований? Перевір.
Незнайко хоч-не-хоч мусив перепробувати всі з’єднання, змійки, застібки.
– Акумулятори заряджені, сонячна батарея підімкнута?
– Так.
– Який тиск у твоєму кисневому балоні?
– Там товариші в космічну бурю… в космічний вітер під камінним дощем знемагають, а ти про тиск мені торочиш…
– Який тиск у твоєму кисневому балоні? – не відступався пес.
– Сорок дві атмосфери.
– Мало. Кисень, можливо, буде потрібний і Капітанові та Граматикові. Заряди балон повністю.
Незнайко збагнув, що опиратися Другові марно, і тепер виконував усі його вказівки.
Коли Незнайко ступив на місячну поверхню, він одразу відчув, що скафандр на ньому роздувся й напружився, як велосипедна камера. Особливо туго згиналися ноги в колінах. Тепер йому стало зрозумілим, чому Капітан і Граматик на фізкультурі так ретельно виконували вправи на присідання. Ще й змагалися, хто більше разів підряд присяде і встане.
Пес легко біг попереду слідами, залишеними Капітаном і Граматиком. Незнайко ледве встигав за ним, широко розставивши руки, щоб не впасти. На лобі в нього виступив піт, солоні крапельки скочувалися на очі, попадали в рот. А він навіть обтертися не міг – адже увесь був закутий у скафандр, наче той рак у шкаралупу.
І навіщо йому було залазити в камеру для пального? Закортіло, бачиш, на Море Ясності… А як же ото гарно було б зараз босим по траві бродити! Ідеш, і прохолодна трава приємно лоскоче тобі підошви, ноги самі підіймаються і несуть тебе в далечінь. Від Дніпра вітерець подихає. І ти незчувся, як уже стоїш над водою.
Шубовснув із берега – бризки довкола розлетілися. Спочатку холодно: бр-р-р! Потім з води виходити не хочеться. А вийдеш – то сонце не пече, а тільки вливається теплом у кожну твою жилку…
А тут перемішалися нестерпна спека і лютий-прелютий мороз. І не розбереш, що воно і як. Ух, і пече ж!
– Скажи, Друже, що робити, духота, – не витерпів Незнайко. – Я не можу.
– Перемкни терморегулятор на охолодження, – незворушно порадив пес.
Хоч би тобі який-небудь обскубаний кущик, не те що дерево. Та хоч би жмут зеленої травички, а то якийсь рудий попіл довкола, наче його позносили сюди з усієї Келеберди, та що там з Келеберди – з усієї області, з усієї України. Єдина розрада – це два ланцюги слідів. Ось, видно, Капітан і Граматик зупинялися, але ненадовго – Граматик не встиг стоптати багато місячного пилу. Бо він, як тільки десь постоїть довше на одному місці, починає переступати з ноги на ногу.
А все-таки, де вони? Чому їх досі ніде не видно?
Друг, який біг попереду, раптом зупинився. Місячний грунт біля нього був густо стоптаний – хлопці, очевидно, довго радилися про щось. Але що це? З ким це вони зустрілися? Між їхні два сліди вмішався третій. І ось ліворуч уже три сліди помережили місячний попіл, а праворуч – один.
– З ким це вони зустрілися?
– Капітан і Граматик ні з ким не зустрілися. Третій біля них не зупинявся, – дійшов висновку Друг. – Вони помітили чужий слід і пішли по ньому.
– Отже, крім нас, на Місяці є ще хтось?..
II. Якщо ви хочете дізнатися про пригоди героїв далі, прочитайте книжку Івана Ющука “Троє на Місяці”.
Бібліографічне бюро
Олійник О. Знаки-чаклуни: навч. посібник для учнів старших класів,
Слухачів підгот. відділень та вступ, до вузів – К.: Хрещатик, 1994.
Ющук І. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2006.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
Коспектування висловлювання, що сприймається на слух
У роботі думки є радість, сила, що захоплює дух, гармонія.
В. Вернадський
148.1. Прослухайте текст. Визначте тему й основну думку. Пригадайте. Назвіть основні ознаки наукового стилю. Яким стилем написано текст?
Під час сонячних затемнень увагу астрономів завжди привертав променистий вінець світила – корона. Що ж відомо про сонячну корону сьогодні?
Корона являє собою найбільш зовнішні, надзвичайно розріджені шари сонячної атмосфери з температурою в один-два мільйони градусів.
Досі не відомо, які саме фізичні процеси розігрівають корону. А знати їх дуже важливо, адже власне сонячна корона – це безперервний потік речовини, що виходить із Сонця, так званий сонячний вітер. Саме висока температура корони спричиняє його. Вітер дме безперервно, обтікає атмосфери планет, здуває і витягує довжелезні шлейфи – хвости комет. Можливо, від нього залежить і погода на нашій планеті.
Корона має променисту структуру. Під час затемнення з-за темного диска Місяця виглядають промені, спрямовані в різні боки від Сонця. Але красиве променисте сяйво неможливо сфотографувати з поверхні Землі – надто яскрава наша земна атмосфера. Тому сучасні астрономи виводять прилади у космічний простір за допомогою ракет та супутників.
Останнім часом виявилось, що сонячний вітер не завжди рівний. Досить часто в нього бувають могутні “пориви”. Тоді збурюється геомагнітне* поле і на Землі відбувається магнітна буря. Отже, Сонце, що дає нам життя, все ще є загадкою для нас (За О. Поповим).
II. Складіть план почутого і стисло перекажіть.
III. Прослухайте ще раз текст і запишіть його головні думки у формі тез.
Зверніть увагу! Тезами називають стисло сформульовані основні положення тексту, що вбирають суть висловленого… Якщо план допомагає нам представити структуру тексту та назвати його основні теми, то тези розкривають суть усієї текстової інформації.
Обидві форми записів тісно взаємодіють: змістовні тези неможливі без попередньо складеного чіткого плану.
149.1. Прослухайте уважно текст. Складіть план і тези тексту і впишіть у таблицю, попередньо накресливши її в зошиті.
ЗАГАДКОВИЙ ДЕЦИБЕЛ
Світ сповнений звуків. Спів птахів, шум хвиль, шелест листя – ці звуки природи, відбиваючись у нашій свідомості з дитячих літ, складаються у звичну і знайому звукову картину світу.
Звуки – наші постійні супутники. Вони по-різному впливають на людину: радують і дратують, заспокоюють і лякають своєю несподіваністю. Збагнути і вивчити звук люди прагнули споконвіку. Протягом тисячоліть звуки, які ми сьогодні називаємо голосами природи, оточували наших предків. І тільки в першій половині минулого століття звукове середовище різко змінилося. Бурхливий розвиток техніки, будівництво великих індустріальних центрів започаткували так звану акустичну* добу. Найголоснішими звуками сьогоднішнього світу стали звуки техніки…
Чому ж шум дратує, відвертає увагу, заважає зосередитись?
Медики встановили, що рівень звукового тиску не повинен перевищувати 85 децибел*. Якщо ж звуковий тиск відповідає рівневі 130-140 децибел, він підходить до порога больового відчуття і нормально не сприймається вухом. Людина починає гірше чути, несподіваний сильний звук викликає посилене серцебиття і підвищує кров’яний тиск. Унаслідок дії безперервного сильного шуму звужуються кровоносні судини. Особливо шкідливо діє шум на нервову систему, спричиняючи виснаження клітин мозку.
Але шум часто є і нашим спільником. Ось хоч би й функціональна музика. Вона звучить у промислових цехах, на підприємствах, у торгових залах. Заспокійливо діють на організм записані на магнітофонну плівку звуки лісу – спів птахів (За О. Василишиним).
II. На основі виконаної роботи складіть конспект почутого.
III. Поміркуйте. Що спільного мають і чим різняться поняття план, тези, конспект?
150. Пригадайте. Що вам відомо про конспект і конспектування з 9 класу? Прочитайте текст. Що нового ви дізналися про конспект як форму передачі почутого своїми словами?
– Запам’ятайте, що почуте в аудиторії (класі) швидше відкладається в пам’яті, ніж прочитане в підручнику. Конспектуючи лекцію, намагайтеся осмислити основне, а потім його записати.
У процесі конспектування дотримуйтеся таких порад:
– не намагайтеся записати почуте слово в слово;
– пам’ятайте, що слухання (аудіювання) включає такі три етапи: сприймання, розуміння, запам’ятовування;
– у верхній частині аркуша чітко запишіть тему і план лекції, рекомендовану літературу;
– на аркуші паперу залишайте поля, на яких нотуйте свої коментарі, запитання тощо;
– особливу увагу зверніть на фіксацію основних положень, визначень;
– виробляйте свою систему скорочень слів та словосполучень і користуйтеся ними під час конспектування;
– дбайте про точність запису таблиць, схем (3 посібника).
151.1. Прослухайте текст. Визначте тему й основну думку. Якого стилю текст? Аргументуйте свою відповідь.
МОВА ЗАПАХІВ
“Мова запахів? – здивуєтесь ви. – Чи є така?”
Так, є! Така мова виникла мільйони років тому. І, звичайно, протягом часу розвинулась і вдосконалилась. Цю дивовижну мову вивчає нова наука – хімічна екологія*.
За допомогою запахів тварини можуть повідомити одне одному багато чого з того, що ми, люди, можемо висловити, користуючись звичайною мовою. Постійне вдосконалення здібностей розрізняти запахи привело багатьох тварин до чудових результатів. Та ви й самі знаєте, що собака швидко може знайти по сліду людину, якщо дати йому обнюхати що-небудь з її речей.
Риби теж навчилися користуватися мовою запахів. І використовують її досить вправно. Мова запахів дає змогу підводним мешканцям не лише спілкуватися між собою, а й захищатися від тварин-хижаків. Восьминіг, наприклад, зачувши наближення небезпеки, випорскує у воду хмарину чорнильної рідини. По-перше, щоб налякати супротивника, по-друге, щоб непомітно зникнути. Залози окремих риб виділяють отруйний секрет*. Це не стільки знак попередження, скільки виклик на дуель: “Я готовий оборонятися!” Кожна тварина користується притаманним тільки їй запахом. А тварин на нашій планеті – мільйони. Отже, виходить, що мова запахів налічує тисячі й тисячі слів.
Хімічна екологія – наука молода. Але зрозуміло одне: досконале знання мови запахів допоможе нам у вивченні потаємних особливостей життя тварин, отже, і таємниць природи. А розгадані таємниці можна використати на благо людини (За Н. Галаган).
II. Скориставшись порадами, поданими в попередній вправі, складіть конспект тексту.
III. Законспектуйте лекцію з профільного предмета, дотримуючись правил конспектування.
Бібліографічне бюро
Сагач Г. М. Золотослів. – К.: Ленвіт, 1993.
Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994.
