Відповідь рослин на подразнення

Розділ І. РОСЛИНИ

Тема 1. Будова та життєдіяльність рослин (на прикладі покрито-насінної дводольної рослини)

УРОК 14

Тема. Відповідь рослин на подразнення

Автори вводять у зміст уроку дані поняття і терміни для кращого розуміння учителем логіки розгортання матеріалу. Доцільність вивчення їх учнями визначає учитель залежно від їхнього рівня пізнавальних можливостей. Для школярів з низьким і середнім рівнем навчальних досягнень достатньо зупинитись на істотних ознаках поняття та його проявах.

Мета. Сформувати в учнів уявлення про здатність рослин, як і тварин, відповідати на подразнення.

Основні поняття і терміни: тропізми, настії, нутації.

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (пояснювальна, контрольно-оцінна), розповідь з елементами бесіди); наочні (демонстрація обладнання); репродуктивні (бесіда) та пошукові (евристична бесіда, створення та розв’язування проблемних ситуацій); самостійна робота учнів з підручником.

Обладнання: кімнатні рослини, що тягнуться до світла, зображення рослин (квасолі, винограду, шипшини, комахоїдних), фотографії, що ілюструють рухи рослин (сосна, суцвіття цикорію, кульбаба), таблиця “Видозміни пагонів”.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

Етапи уроку

Час, хв.

1.

Організаційний момент.

1

2.

Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

10

3.

Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності.

3

4.

Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

15

5.

Узагальнення і систематизація вивченого.

10

6.

Підсумки уроку, аргументація оцінок.

5

7.

Домашнє завдання.

1

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Ігровий інтерактивний прийом

Учні класу формують чотири групи. На чотирьох аркушах паперу потрібно написати назви середовищ існування рослин: наземно-повітряне, водне, грунт, організм як середовище існування. З кожної групи по одному представнику виходять учні й обирають собі картку (назви середовища вони не бачать). Учні повертаються до своєї групи і за дві хвилини їм треба написати якнайбільше представників рослин, які ростуть у відповідному середовищі існування. Виконавши це завдання, групи обмінюються картками й перевіряють правильність написаного. Учні здають аркуші паперу вчителю, і по кожній рослині учитель організовує бесіду, в процесі якої учні повинні назвати особливості пристосування рослини до певного середовища існування.

3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь. Кожен із вас знає, що тварини, птахи, людина рухаються. На відміну від тварин, більшість рослин ведуть прикріплений спосіб життя, тому що вони не мають органів чуття, нервів та м’язів. Але, незважаючи на це, рослинам притаманні специфічні відповіді на подразнення, які ми сприймаємо як рухи. Якщо ви спостережливі, то бачили неодноразово, що кімнатні рослини, які знаходяться на підвіконні, повертають пагін і листки до сонця. Також дерева, що ростуть на схилі, розташовані не перпендикулярно до схилу, а в напрямку від центра Землі.

Ці та інші рухи рослин ми і будемо розглядати на сьогоднішньому уроці.

План

1. Подразливість і рухи організмів.

2. Форми прояву подразливості у рослин:

А) тропізми;

Б) настії;

В) нутації.

4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

1. Подразливість і рухи організмів

1. Пояснювальна бесіда. Що таке подразливість? Подразливість – це загальна біологічна здатність клітин і організмів реагувати (відповідати) на вплив факторів зовнішнього середовища. Ця специфічна властивість живих клітин обумовлюється і тісно пов’язана з чутливістю до дії того чи іншого фактора. Подразливість є однією з основних ознак життя.

Як організм може відповідати на подразнення? Основними формами прояву подразливості організмів є різного типу рухливі реакції, які здійснюються цілим організмом або окремими його частинами. Очевидно, лише за допомогою руху організм або орган може доцільно змінити положення, оптимізувати розміщення своїх частин, уникаючи дії несприятливих факторів, або, навпаки, ефективно використовувати сприятливу дію факторів.

Найбільш поширеними руховими реакціями у рослин на зміну умов середовища є тропізми, настії та нутації.

2. Форми прояву подразливості у рослин. Тропізми

2. Розповідь. Термін “тропізм” запозичений із грецької мови. Він означає “поворот” або “напрямок”. Тропізми – це зміни положення органів закріплених у грунті рослин на односторонній вплив фактора оточуючого середовища – світла, сили тяжіння, води, хімічних речовин, механічної травми тощо. Залежно від характеру подразника (світло, сила тяжіння, дотик, хімічні речовини, вода, електричний струм, поранення) рухи рослин називають відповідно фото-, гео-, гпигмо-, гідро-, електро-, термо – і травмотропізмами. Характер відповідної реакції може бути різним: органи можуть повертатися до джерела подразнення і від нього (в протилежний бік). Розглянемо прояви фототропізм і в та геотропізмів.

Фототропізм

3. Розповідь з елементами бесіди.

Варіант 1. (Для учнів з низьким і середнім рівнем пізнавальних можливостей.)

Фототропізми – це специфічні ростові рухи рослин та їхніх органів на односторонню дію світла.

У природних умовах на відкритій місцевості фототропізм, як правило, чітко не проявляється, оскільки, крім прямих сонячних променів, на рослину діє порівняно сильне розсіяне світло небосхилу і хмар. При однобічній дії світла (на галявині, біля будівель, у кімнаті, під кроною дерева тощо) фототропізм окремих пагонів, навіть усієї надземної частини, виявляється особливо чітко. Рослини ніби тягнуться до світла (рослини на підвіконні, суцвіття соняшника, листки на пагонах) (демонстрування проявів руху рослин на дію світла, кімнатних рослим, що тягнуться до світла).

Варіант 2. Для поглибленого вивчення. Серед факторів, що спричиняють рухи рослин, світло було, безперечно, найпершим, на дію якого людина в першу чергу звернула увагу. Ще в стародавніх літературних джерелах були описані зміни положень органів рослин, які назвали геліотропними. “Геліос” у перекладі з грецької мови означає “Сонце”, а “геліотропний” – “спрямований до Сонця”. Грецький філософ Теофраст (371-286 р. до н. е.), якого вважають основоположником наукової ботаніки, згадував, наприклад, у своїх творах, що майже всі листки спрямовані своїми верхніми частинами до Сонця. Був відомий і геліотропізм деяких квіток. Так, римський учений Варрон (116- 27 р. до н. е.) зазначав, що квітки, яких називають геліотропними, зранку спрямовують свої голівки в бік Сонця, що сходить, і протягом дня повертаються за ним аж до заходу. Вам добре відомий приклад такої квітки. Яка це квітка? Це – соняшник. Пізніше з’ясували, що такі рухи спричиняє і штучне освітлення, тому термін “геліотропізм” замінили на “фототропізм” (рухи рослини під дією світла). Із органів рослини найбільшою мірою характеризуються позитивним фототропізмом молоді пагони. Корені ж ніяк не реагують на джерело світла. Подумайте, з чим це пов’язано.

Геотропізм – це реакція окремих органів рослини на односторонню дію сили земного тяжіння. Розрізняють три типи такої реакції (геотропізму): 1) коли рослина росте вертикально вниз; 2) коли напрям руху протилежний, тобто догори; 3) коли орган намагається зайняти горизонтальне положення. (Демонстрування фотографії сосни, таблиці “Видозміни пагонів”.) Спробуйте знайти приклади цих реакцій. Приклади цих типів геотропізму: 1) головні стрижневі корені рослин ростуть вертикально вниз; 2) гілки першого порядку деревних рослин, стебла однодольних, а також черешки листків багатьох рослин ростуть догори (протилежно до дії сили тяжіння); 3) багато кореневищ, бічні корені, бічні гілки ялини, кореневі волоски ростуть горизонтально.

Цікаві прояви рухів рослин на дію сили тяжіння можна спостерігати у хвойних рослин. Наприклад, якщо одламати верхівку сосни, то верхні гілки, які росли паралельно до землі, починають рости догори.

Настії

4. Розповідь, що супроводжується демонстрацією фотографій і зображень рослин, для яких характерні фото – і термонастії. Настії, як і тропізми – це зміни положень органів прикріплених рослин на дію подразників, що не мають певного напрямку, а впливають дифузно й рівномірно з різних сторін. Видів настій, як і тропізмів, дуже багато і називаються вони, як і тропізми, залежно від назви подразника. Розглянемо найвідоміші приклади настій, які ви могли спостерігати у повсякденному житті.

Мабуть, ви помічали, що квітки не завжди виглядають однаково. В природних умовах у сонячні та теплі дні вони здебільшого відкриті, а в похмурі та холодні – навпаки, переважно закриті. Як свідчать експерименти, такі різноманітні стани квіток зумовлені коливаннями інтенсивності освітлення. Мова йде про фотонастії, які найбільш яскраво проявляються у відкриванні та закриванні квіток. (Демонстрування суцвіть цикорію, кульбаби.)

Фотонастії спостерігаються й у листків. Наприклад, кислиця опускає листки ввечері й піднімає вранці.

Коливання температури також можуть спричинити настії листочків оцвітини (чашолистки і пелюстки) квіток багатьох рослин. Якщо внести квіти відомих декоративних рослин, наприклад, крокусів, підсніжників чи тюльпанів із прохолодної вулиці до теплої кімнати, квітки при підвищенні температури розкриваються. Якщо розкриті квітки знов покласти у прохолодне місце, наприклад, у холодильник, то вони закриються.

Додаткова інформація. Є рухи, пов’язані з наявністю в оточенні рослини хімічних речовин – хемонастії. Такі рухи характерні, зокрема, рослинам, які живляться тваринами. Комахи та інші дрібні тварини слугують цим рослинам додатковим джерелом Нітрогену, який надзвичайно важливий для росту рослин.

Можливо, ви бачили фантастичний фільм “Адела ще не вечеряла”, знятого за твором чеського письменника Брдешки. Один барон виростив Аделу – рослину, яка їсть тварин, і має намір помститися своєму вчителю, котрий у школі провалив його на екзамені з однієї з природничих наук. Першою жертвою рослини стала собака графа.

І лише детектив зміг визначити причину зникнення звіра. Постає запитання: а чи може подібна рослина з’їсти людину?

Рослин, здатних харчуватися тваринами, у світі відомо близько 400 видів. Всі вони мають відповідні пристосування. Непентес, який росте на Калімантані, утворює глечики об’ємом до чотирьох літрів, але навіть у такі великі утвори найчастіше потрапляють лише комахи. Тобто нам з вами не треба хвилюватися стосовно того, може нас з’їсти хижа рослина чи ні.

Нутації

Під нутаціями розуміють здатність рослин до колових або маятникоподібних рухів. Найкраще такі рухи виражені у верхівок стебел й у вусиків витких рослин. Ці рослини здатні підніматись догори за допомогою якоїсь опори. Такі рослини називаються лазячими, або ліанами. Серед них за способом прикріплення розрізняють виткі, чіпкі й рослини, які вплітаються (демонстрування зображень квасолі, винограду, шипшини).

5. Робота підручником. Опрацювання фрагменту відповідної статті та робота з малюнками.

5. Узагальнення і систематизація вивченого.

1. Виконання завдань практикуму.

А) Доповніть текст словами і словосполученнями з поданого переліку.

Маятникоподібні, односторонній вплив чинника навколишнього середовища, дифузно й рівномірно з різних боків.

Найпоширенішими руховими реакціями у рослин на зміну умов середовища є: 1) зміни положення органів закріплених у грунті рослин на ______________________ – світла, сили тяжіння, води, хімічних речовин, механічної травми тощо; 2) зміни положень органів прикріплених рослин на дію подразників, що не мають певного напрямку, а впливають ______________; 3) здатність рослин до колових та ________________________ рухів.

Б) З’єднайте стрілками прояв руху рослин та джерело подразливості.

Ріст коренів униз

Сила тяжіння

Розкривання пелюсток квіток при підсиленні освітлення

Ріст кореневищ у горизонтальному напрямку

Одностороннє освітлення

Розкривання квіток при підвищенні температури

Ріст пагонів догори

Рівномірне освітлення

Повертання до світла рослин на підвіконні

Температура

В) Виберіть і підкресліть рослини, які здатні до колових або маятникоподібних рухів. Даніє відповідь на подане нижче запитання.

Плющ, калина, кульбаба, березка польова, хміль, сосна, квасоля, горох, гарбуз, яблуня.

В чому проявляється їхній рух стосовно рослин-сусідів або будь-якої опори? (Вони обплітаються або чіпляються).

2. Контрольно-оцінна бесіда.

Що таке подразливість? Що може бути джерелом подразнення? Як джерела подразнення можуть впливати на рослину та інші організми? (Однобічно або рівномірно). Які рухові реакції у рослин на зміну умов середовища є найбільш поширеними? (Реакції на односторонній вплив, на рівномірний вплив, колові або маятникоподібні рухи). Наведіть приклади рухових реакцій організму на односторонній вплив світла, сили тяжіння; на рівномірний вплив сили, температури. Наведіть приклади рослин, які здійснюють колові або маятникоподібні рухи.

6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.

7. Домашнє завдання. Опрацювати відповідний матеріал за підручником, відповісти на запитання після параграфа. Підготуватися до тематичної атестації.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Відповідь рослин на подразнення - Плани-конспекти уроків по біології