Ціни вільні – ціни, встановлені підприємствами, фірмами, компаніями самостійно або на договірній основі з урахуванням попиту та пропозиції товарів і послуг. Ц. в. є виявом комерційної самостійності, орієнтують на економічну заінтересованість товаровиробників у розширенні асортименту товарів і послуг, поліпшенні їх якості. Ц. в. переважали за простого товарного виробництва і капіталістичного товарного виробництва на нижчій стадії його еволюції. На вищій стадії капіталізму домінують ціни, що регулюються монополістичними, в т. ч. олігополістичними,
об’єднаннями, державою, наднаціональними органами за допомогою передусім економічних важелів. Ц. в. за цих умов (ціни, що формуються у не монополістичному секторі економіки – в сільському господарстві, сфері послуг та ін.) є значною мірою регульованими через структурну, регіональну, фінансово-кредитну, амортизаційну, податкову політику держави. В Україні у 90-х XX ст. було запроваджено Ц. в. (які підвищувались 11 разів) за наявності високої монополізації виробництва, обмеження державою платоспроможного попиту населення, що спричинило тотальне зубожіння населення, цінові диспропорції, поглиблення економічної кризи.
