Дізнання

Дізнання – одна з форм: попереднього розслідування, яка являє собою процесуальну діяльність спеціально уповноважених на те законом органів, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів з метою всебічного, повного й об’єктивного встановлення події злочину, осіб, винних у скоєнні злочину, та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. На відміну від попереднього слідства, попереднє розслідування у формі Д. в повному обсязі провадитися не може. Це лише початковий етап попереднього розслідування,

який передує попередньому слідству. Закон розрізняє орган Д. і особу, що провадить Д. (дізнавача). Органи, які провадять Д.: міліція органи безпеки; командири військових частин, з’єднань, начальники військових установ; митні орган і начальники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв; органи державного пожежного нагляду; органи прикордонної охорони; капітани морських суден, які перебувають у далекому плаванні (ст. 101 КПК) Особа, що провадить Д.,- це службова особа, уповноважена органом Д. (начальником органу) на проведення Д., тобто на виконання передбачених
законом процесуальних дій і прийняття процесуальних рішень, частина яких затверджується начальником органу Д. И. органи Д., крім слідчих дій, покладається також вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину та осіб, які скоїли його (ст. 103 КПК), при цьому вони керуються положеннями Закону “Про оперативно-розшукову діяльність”. Залежно від тяжкості злочину, який розслідується, розрізняють два види Д.- у справах про тяжкі злочини та у справах про злочини, які не е тяжкими. У першому випадку орган Д. має право порушити кримінальну справу і провести невідкладні слідчі дії з виявлення і закріплення доказів. Виходячи з конкретних обставин справи, невідкладною може виявитися будь-яка слідча дія, крім тих, які проводить лише слідчий (наприклад, допит обвинуваченого). Після виконання невідкладних слідчих дій, але не пізніше 10 діб від дня порушення справи, орган Д. передає справу разом з постановою про її направлення для проведення попереднього слідства прокурору, який, затвердивши постанову, передає справу за підслідністю слідчому органу. Якщо у справі про тяжкий злочин, яка передана слідчому, не встановлено особу, що скоїла його, орган Д. повинен продовжити виконання оперативно-розшукових дій і повідомляти слідчому про їхні результати. За наявності ознак злочину, який не є тяжким, орган Д. порушує кримінальну справу і здійснює процесуальні дії щодо встановлення особи, яка скоїла злочин. Після цього протягом 10 днів орган Д. передає справу прокуророві з постановою про передачу справи слідчому. Незалежно від тяжкості злочину, який розслідується, орган Д. не має права притягати особу як обвинуваченого, пред’являти їй обвинувачення, допитувати як обвинуваченого, виконувати інші слідчі дії, які проводяться з участю обвинуваченого. Це може зробити лише слідчий. Після вступу слідчого до справи орган Д. зобов’язаний виконувати дорученім слідчого про проведення слідчих і оперативно-розшукових. дій. Встановивши під час попереднього розслідування обставини, які виключають провадження у справі, передбачені ст. б КПК, орган Д. своєю мотивованою постановою закриває справу і протягом доби передає копію постанови прокуророві.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Дізнання - Довідник з правознавства