Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація
§ 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація
237. Петро Гулак-Артемовський, збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, спорткомплекс “Олімпійський”, Бахчисарайський район, сузір’я Велика Ведмедиця, капела бандуристів “Дніпрянка”, станція метро “Хрещатик”, проспект Миру, місто Біла Церква, свято 8 Березня, Богоматір, Міжнародний день рідної мови, Луганський національний університет. Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховна Рада України, Міністерства соціальної політики
239. Перекотиполе, людино-година, велотрек, екс-президент, лікер-терапевт, заєць-русак, льон-довгунець, хліб-сіль, міні-футбол, фотомонтаж, міні-диктант, суспільно корисний, українсько-англійський, суспільно-політичний, вічнозеленийt пів-Києва, пів-Європи, пів’ящика, лікувально-профілактичний, Йошкар-Ола, військово-морський, загальнодержавний, стереофільм, полумисок, лісостеповий, генерал-лейтенант, первіснообщинний, світло-сірий, член-кореспондент, деревообробний, авіаносець, українсько-словацький, вищезгаданий, соціолінгвістика, правобережний,
240.ІІ. Монах Соамі
У місті Кіото с сад каменів, або філософський сад, витвір монаха Соамі. На білому піску лежать п’ятнадцять необтесаних каменів. Але якщо дивитися на них зі спеціальної галереї, якою проходять глядачі, видно лише чотирнадцять. З якого місця не дивишся, бачиш їх лише чотирнадцять. На думку мудрого монаха, ця композиція має надоумити людину, що в житті обов’язково щось залишається невідомим, невирахуваним, таємничим (Із журналу).
ІІІ. (якщо), (якою ), [ ]. – Складнопідрядне речення ускладненого типу з послідовною підрядністю.
241.1. Нескопана земля; не засаджені помідорами грядки, не фарбовані стіни, а лаковані; не висушені добре горіхи; незавершена робота; не завершена нами робота; недоспівані пісні; несказанна краса; не сказані вчасно слова; нездійсненні бажання; не здійснені, а лише заплановані подорожі; ніким не читані вірші; трава не викошена; рушник не вишитий; не вишитий, а намальований пейзаж; не вишитий сестрою візерунок; недоплетений кошик.
ІІ. Я шукатиму досі не знайдений скарб, щоб заволодіти твоїм серцем.
Не прочитаний матір’ю лист, наче біла ладунка, лежав на столі.
ПОЯСНЕННЯ
Написання не а дієприкметниками | |
Разом | Окремо |
Якщо дієприкметник є означенням іменника і не має при собі пояснювального слова: незакінчена праця, непідготовлений урок, нерозв’язані задачі | Якщо при дієприкметнику є поясню вальне слово: ще не закінчена праця, не підготовлений учнем урок, не розв’язані досі задачі |
У складі префікса недо – недозрілий, недосказаний, недочутий | Якщо дієприкметник виступає присудком: праця не закінчена, підлоги не вимита |
Якщо є протиставлення: не вишитий, а намальований пейзаж |
243. І. | ||
Разом | Окремо | Через дефіс |
Попід, задля, заради, абихто, деякий | Відповідно до, тільки б, затим щоб, в міру того як, до речі, уві сні, наді мною, зі мною, через те що, незважаючи на те що, Ходімо ж, все ж таки, у зв’язку з, але ж, де в кого | З-посеред, з-поміж, із-за, з-під, з-понад, а-а-ай, ой-ой, о-хо-хо, ходи-бо, іди-но, прийшов-таки, тільки-но, будь-кого |
II. Попід гаєм в’ється стежка, наче стрічка у вінку. 2 Відповідно до наказу наш загін рушив у похід опівночі. 3. З-посеред дерев мене найбільше вразила береза
245.І. 1. День одсіяв і погаснув давно – ніч навкруги волохата (В. Сосюра). 2. Унизу, біля зарослого травою насипу, стояв дід, у правиці якого була звернена набік паличка (В. Шевчук). 3. І тільки часом камінь з круч зірветься, впаде і кане в темних тихих водах (Леся Українка). 4. Надворі дощ, холодний вітер віє (М. Рильський). 5. Навколо шептала роса, ширилась аж до трав’яних утаємничених обріїв воля, пахло живою вільгістю, міцним настоєм лугових трав з молодого снігу (В. Дрозд). 6. Дружба подвоює радощі й наполовину скорочує прикрості (Б. Френсіс). 7. Перебіг подвір’ям вітер, зашуміли попідвіконню вишняки (М. Стельмах). 8. Краю мій! Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові! (Панас Мирний). 9. На горі тій, на шпилечку сяє замок з діамантів (Леся Українка). 10. Не народилася і не народиться та сила, щоб наш народ навколішки поставила (М. Стельмах),
II. 1. Не звертайте уваги па безглуздий сміх: сміється той, хто сміється останній. — Тож насміх людям зроблений пиріг. 2. На гору Ай-Петрі піднімалася група туристів. – Не пнись нагору – на зірки частіше споглядай. 3. Поволі йшли осіннім лісом ми, милуючись деревами й людьми. – По волі кінь гуляв самотній, а я, мов вітер, безтурботний.
247.1. Правопис прислівників.
Давно-давно | Коли-не-коли | Час від часу |
Складні прислівники, утворені повторенням слова або ж основи без службових слів, пишемо через дефіс | Складні прислівники, утворені повторенням слова зі службовими словами між ними, пишемо через дефіс | Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка – числівників) та одного або двох прийменників, пишемо окремо |
Далеко-далеко, мало-помалу, сила-силенна, з діда-прадіда, повік-віки, зроду-віку | Хоч-не-хоч, пліч-о-пліч, віч-на-віч, як-не-як, де-не-де | Рік у рік, день у день, один в один, з дня на день, від ранку до вечора, раз у раз |
Сяк так | Всього на всього | 3 боку на бік |
По-нашому | Хтозна-коли | На жаль |
Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника по та закінчення – ому або (-к)и, пишуться через дефіс | Неозначені складні прислівники з частками будь, – будь, – небудь. казна-,-то, хтозна – пишуться через дефіс | Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника, пишуться окремо |
По-братерськи, по-козацьки, по – людськи, по-твоєму, по-родинному | Казна-де, будь-коли, бозна-доки, казна-відколи, казна-скільки | На добраніч, до ладу, на щастя, будь ласка, без жалю, по можливості, по правді |
По-християнському | Хтозна-як | По щирості |
248. Який чарівний, який розкішний літній день в Україні! Які млосно-гарячі ті години, коли полудень сяє серед тиші й спеки, і блакитний, незмірний океан, ярливим куполом схилившись над землею, здається, заснув, весь потонувши в млості!.. (М. Гоголь).
А вечір який! Десь далеко-далеко лунають пісні. Це люди відпочивають після спекотного трудового два. У вишневому садочку, де сила-силенна хрущів, вечеряє велика родина, славний козацький рід. Надворі майже темно. Тільки неслухняні промені ніяк не вгомоняться: то один вискочить, то другий, виграючи на небі. Навкруги сутеніє. Де-не-де одна за одною загоряються зірочки. Згасають останні хвилини вечірньої години, і настає тиха зоряна ніч.
249.1. 1. Будь-яка праця стає творчістю, якщо ти вкладаєш у неї душу (В. Сухомлнський). 2. Не вВажай себе великою людиною за розміром своєї тіні під час заходу сонця (Піфагор), 3. Відомо, що поганий той школяр, який учителя Не переважить (Леся Українка). 4. І знову усе По-Новому вчувається й сниться мені: земля під ударами грому гойдає сади ВеСняні (М. Стельмах). 5. В облиЧчЯ так і вдарив свіжий погожий день пізньої осені – з веселим холодком, з терпким подихом голих скверів, з НеЛаскавим сонцем (О. Довженко). 6. Щодо ввічливості – краще пересолити, ніж НедоСолити (Сервантес). 7. Не хОваєшся до хати, бо знаєш: коли намочить отакий теплий дощ, то добре ростимеш (Є. Гуцало). 8. У Жовто-білім мареві снігів безумний світ сьогодні потопає (М. Рильський). 9. ВтомлЕнИй нічною біганиною, він задрімав Не заплющуючи очей ( В. Пархоменко).
II. З, [ ], (що ), (який ) – складнопідрядне речення ускладненого типу з послідовною підрядністю.
7. [ ], (бо ), :(коли ) – складнопідрядне речення ускладненого типу з послідовною підрядністю.
