Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому – Складнопідрядне речення
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Складнопідрядне речення
Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому
Складнопідрядним називається складне речення, частини якого синтаксично нерівноправні й поєднані відповідною інтонацією та підрядними сполучниками чи сполучними словами.
За всіх часів і всіх народів було найбільшою святістю, Коли лежав хліб на столі (В. Скуратівський). І стежка, Яку Місяченько топтав, туманом осіннім уже зароста (Л. Талалай). І я пішов, Бо я ішов до тебе, БО ти мені світила, як зоря (Л. Костенко).
Складнопідрядне
Підрядна частина поєднується з головною за допомогою сполучників підрядності або сполучних слів і може стояти перед головною частиною, після неї і в середині її. Хто своєї мови цурається, хай себе встидається (Народна творчість). Приснилося, Що я вернувсь додому (О. Олесь). Уже аж під вечір, Коли яруга крилася сутінками, покинув Тимко шелюги (Григорій Тютюнник).
У складнопідрядних реченнях може бути не одна підрядна частина, а дві й більша їх кількість з однорідною, неоднорідною чи послідовною підпорядкованістю. Наприклад, у реченні Як добре те, Що смерті не боюсь я і не питаю, Чи тяжкий мій хрест, Що перед вами, судді, не клонюся в передчутті недовідомих верст, Що жив, любив і не набрався скверни, ненависті, прокльону, каяття (В. Стус) маємо чотири підрядних частини; три з них однорідні (поєднані з головною трьома підрядними сполучниками Що), а одна підрядна з послідовною підрядністю (залежить від першої підрядної частини і з’єднана з нею підрядним сполучником Чи).
