Відмінки іменників
МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ
ІМЕННИК
§11. Відмінки іменників
В українській мові, на відміну від російської, сім відмінків (рос. падежей). Шість із них відповідають на певні питання: називний (рос. именительный) – хто? що?, родовий (рос. родительный) – кого? чого?, давальний (рос. дательный) – кому? чому?, знахідний (рос. винительный)- кого? що?, орудний (рос. творительный) – ким? чим?, місцевий (рос. предложный) – на (в, при) кому? на (в, при) чому? Кличний відмінок називає особу, до якої звертаються.
Називний відмінок називають ще прямим,
90. Спишіть речення, ставлячи подані в дужках слова у відповідній формі. Визначте відмінки іменників.
1. (Майстер, кого?) знати (робота, по чому?). 2. Не брудни (криниця, чого?), бо схочеш (водиця, чого?). 3. (Бджола, хто?) жалить (жало, чим?), а (людина, хто?) – (слово, чим?) (Нар. творчість).
Щоб правильно визначити відмінок іменника, треба ставити питання від дієслова: відчинити (кого? що?) вікно – знахідний відмінок; росте (у кому? у чом у?) у теплиці – місцевий відмінок.
91. Розв’яжіть мовну задачу.
Учень склав речення: “Зерно складено в коморі”. Хлопець так визначив відмінки: щ о?
92. І. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Визначте відмінки іменників.
Один козак л..шився біля сторожової вежі. Стр..ножений кінь щипав траву обіч.
Степ, небо, сонце і він один – пильний дозорець гет..манс..кої пр..кордонної варти. Побачить небе..пеку, підпалить солому, і зав’юнить вогонь з димом. А він подасть той знак, пож..не вірного коня щодуху, щоб зв..сти на ноги сторожову варту на хуторах. І так, від дозорця до дозорця, вставатиме лиха звістка. У відповідь їй піднімуться полки, заспівають сурми.
То може статися кожної хв..лини, а т..пер тиша, спокій (За Н. Рибаком).
C. Васильківський. Запорожець на чатах
II. Розгляньте картину художника Сергія Васильківського “Запорожець на чатах”.
Складіть 5-6 речень на тему, пов’язану з історією козаччини в Україні.
93. І. Спишіть, ставлячи слова, що в дужках, у кличному відмінку. Виділіть, комами звертання.
1. (Зоря) моя вечірняя зійди над горою (Т. Шевченко). 2. Спасибі (братик) за добреє слівце (Л. Глібов). 2. Мій (край) кращого за тебе я в житті не знаю (В. Сосюра). 4. (Батько) в серце крадуться тривоги, заслоняє тінь мою зорю. 5. Розвивався й далі (мова) наша рідна і про нас нащадкам звістку донеси (Із тв. О. Підсухи).
II. Виконайте фонетичний розбір виділеного слова.
94. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Визначте відмінки іменників.
Рожь росла тихо. В безмолвии колосья склонились к земле, словно уснули без памяти. Тень тьмы нашла с неба, покрыла их. Дальняя молния разделила весь мир пополам. С другой стороны под тяжелой и медленной тучей шел вихрь пыли. Раздался глухой удар грома. Потом звук его раскатился (За А Платоновим).
Рожь – жито
Безмолвие – безгоміння
Молния – блискавка
Пополам – навпіл
Словно – нібито
Пыль – курява
95. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте відмінки іменників.
Глибока, як небо, вода, ясні зорі поруч з маленькими лілеями світяться в ній. Л..жить, не ворухнеться на воді латат..я, біліють в..ликі квіти лілей, таємничо принишкли оч..рети.
І бе..плескітне плесо, і освітлені місяцем шатра плакучих верб та кущів попід берегом – усе пр..нишкло, мовби заворожене. Усе причаїлось у якомусь чекай..і. Усе сповнене літніх, як на Купала серед ночі, чарів (О. Гончар).
