Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом
РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА
§ 19. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом
175. Небо ясне, степ – як море, трава зеленіє, льон синіє, гречка пахне, пшениця жовтіє.
176. Тепліє – те? пло,
Вишне? вий – ви? шня,
Темніє – те? мно,
Клено? вий – кле? н,
Синіє – си? ній,
Греча? ний – гре? чка.
177. Стиглі жита – стигле жито; орлине крило – орлині крила; сувора зима – суворі зими; безкраї степи – безкраїй степ; плакуча верба – плакучі верби; тонке стебло
178. Пиша? ється – пи? шний, верболо? зи – ве? рби; зелені? ють – зе? лень, зеле? ний.
Пишається над водою червона калина.
(Що?) калина (що робить?) пишається; калина (яка?) червона; пишається (де?) над водою.
180.
Автор книги | Назва книги | Про що йдеться у книзі |
Юрій Нікітінський | “Діди Морози цілий рік” | У книзі оповідають цікаві і кумедні історії про життя Дідів Морозів |
Інна Романова | “Шахи для дітей” | Книга навчає гри в шахи |
Віталій | “Мишеня Пік” | У книзі розповідається про нелегкі пригоди маленького мишеняти Піка, які добре закінчились |
181. Зеленіє – зелень, зелений; веселитись – весело, веселка; березняк – березень, береза; береговий – берег, прибережний; дерев’яний – дерево, дерева; щебетати – щебет, защебече.
2. Дерев’яний – [деи|реи|вй’а|ний’];
Д – [д] – дзвінкий твердий пригол. – “де”;
Е – [еи] – ненаголошений гол. – “е”;
Р – [р] – дзвінкий твердий пригол. – “ер”;
Е – [еи] – ненаголошений гол. – “е”;
В – [в] – дзвінкий твердий пригол. – “ве”;
дзвінкий м який пригол. – “я”; наголошений гол.:
Н – [н] – дзвінкий твердий пригол. – “єн”;
И – [и] – ненаголошений гол. – “й”;
Й – [й’] – дзвінкий м’який пригол. – “йот”.
10 букв, 10 звуків.
182. БлИЗенько – блИЗько;
БлИСкучий – блИСкавка;
ВелИЧина – велИЧний;
ЗИМовий – зИМи;
ВИШневий – вИШня;
ВИСокий – вИСоко;
ГлИБокий – глИБоко;
КИЛимок – кИЛим.
183.
Струмок
Струмок був зовсім вузенький, як ниточка. Він весело дзюрчав поза городом, петляв поміж вербами на леваді. А потім вибігав на луг і губився в траві.
Тарасик знає, де починається струмок! Під холодною горою є криничка, на дні якої б’є джерельце. З тієї кринички й витікає струмок. “А куди ж він тече?” – замислився Тарасик. Та й побіг до дідуся.
– Усі струмки – і великі, й маленькі, такі, як наш, течуть у річку, – сказав дідусь. – Не було б струмків, то й річки не було б. От як!
У цій вправі не в усіх словах написання пропущеної букви можна перевірити наголосом. Щоб правильно їх написати, треба скористатись словником.