Номінальна заробітна плата

Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п. відрізняється від реальної заробітної плати тим, що, по-перше, включає в себе податки із заробітків у бюджет держави та фонди соціального страхування, по-друге, не враховує динаміки цін. При зростанні цін на предмети споживання та послуги Н. з. п. виступає одним з основних факторів підвищення реальної заробітної плати. В той же час її ріст відображає матеріальну зацікавленість працівників у результатах

своєї праці й підвищенні ефективності виробництва. Регулювання Н. з. п. допомагає забезпечити раціональну професійно-кваліфікаційну, міжгалузеву і регіональну диференціацію в оплаті робочої сили, впливати на розподіл і перерозподіл трудових ресурсів. Підвищення Н. з. п. здійснюється шляхом централізованого підвищення ставок і окладів, зміни тарифних умов оплати робочої сили; підвищення індивідуальних та колективних заробітків на основі зростання продуктивності праці; росту заробітків у результаті змін у структурі виробництва і структурі зайнятості. Контроль за динамікою Н. з. п. здійснюється з метою забезпечення такого її росту, який при відповідній динаміці цін зумовив би зростання реальної заробітної плати, а також недопущення необгрунтованого інфляційного росту Н. з. п.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Номінальна заробітна плата - Економічний словник