ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Морфологія. Орфографія. Прислівник
& 25. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

А рідная Мова, як сонце пречиста,

Як перли ясні та коштовні,

Велично всміхнулась разками намиста,

Зійшла нам, як місяць уповні!

І. Огієнко

ПАМ’ЯТАЙМО

Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки. Прислівники відповідають на питання: де?, куди?, звідки?, як?, яким способом?, коли?, з якою метою?, з якого часу?, до якого часу?, чому?, через що?, з якої причини?, скільки?, на скільки?, якою мірою?, для. чого?, навіщо? Найчастіше в реченні прислівники виконують синтаксичну роль обставини.

184. І. Спишіть. Визначте синтаксичну роль прислівників у пропонованих реченнях.

1. Розкішно пахне матіола, ця нічна, непомітна навіть удень квітка (Н. Романович-Ткаченко). 2. Рано-вранці, ще сонце не сходило,- ревнула в замку гармата. 3. Урочисто, поволі ступає кінь під Хмельницьким, суворо й грізно дивиться гетьман уперед (О. Соколовський). 4. Удень світило сонце, надворі буяла весна, крізь шибки вікон лилося веселе проміння (А. Шиян). 5. Де-не-де озветься пташина несміло, немов перед бурею в темному гаю, і знову замовкне (Леся Українка).

ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

II. Випишіть прислівники та поставте до них питання.

ПАМ’ЯТАЙМО

У більшості випадків прислівники пояснюють дієслова, дієприкметники, дієприслівники, прикметники та інші прислівники, виступаючи, як правило, обставинами до них.

Зв’язок прислівників з частинами мови та їх синтаксична роль у реченні

Частини мови

Приклади

Члени речення

Прислівники з дієсловами

1. Радісно й Легко Пливли веселі громади хмар в білих та синіх серпанках (М. Коцюбинський)

Пливли як? радісно й легко обставина способу дії

2. Міцно й Щиро Стискаю вашу руку (Леся Українка)

Стискаю як? – міцно й щиро – обставини способу дії

3. У середу Зранку Почали З’їжджатися гості (О. Гончар)

Почали заїжджатися коли? зранку обставин на часу

Прислівники з дієприкметниками

4. Весняна гроза Завжди Несподівана і Завжди Освіжаюча(Ю. Збанацький)

Несподівана і освіжаюча коли? завжди обставина часу

Прислівники з дієприслівниками

5. Їдучи обережно, щоб зненацька не наскочити на татарську засідку, козаки висилали розвідку наперед (Н. Рибак)

Їдучи як? Обережно обставина способу дії

Прислівники з прикметниками

6. Море – Надзвичайно Гарного кольору (МКоцюбинський)

Гарного як? наскільки? надзвичайно обставина міри й ступеня

Прислівники з прислівниками

7. Увечері пішов дощ, надворі Дуже вогко й Холодно(П. Панч)

У якій мірі вогко й холодно? дуже обставина міри й ступеня

185. І. Усно перекажіть текст. Розкажіть про цікавий випадок, пов’язаний зі звірятами, який трапився з вами.

“ЗАМІВ” СЛІДИ

Обабіч дороги в світлі фар миготіли тополі, білокорі берізки-полісянки, а за ними чорніли поля. Раптом я угледів під деревом зайця, що стояв на задніх лапах, мовби до чогось дослухаючись.

За якусь хвильку я знову поглянув на узбіччя – і сам собі не повірив: поруч машини щодуху біг довговухий.

– Що, випередити косоокий надумав? Піддам газку…

Машина покотила ще хутчіш. Заєць трохи відстав, але за хвильку вже знову порівнявся зі мною. Здавалося, він не біг, а летів. Ось він рвонувся вперед, випередив, нарешті, автомобіль й перебіг дорогу.

Це незвичайне змагання тривало щонайменше три-чотири хвилини. Певне, зайця переслідував собака. Випередивши машину, за котрою тягнувся густий хвіст куряви й запах бензину, довговухий, таким чином, “замів” за собою сліди… (А. Шелудяк).

II. Випишіть із тексту синоніми до слова “заєць”. Поясніть спосіб їх творення.

III. Випишіть із тексту словосполучення прислівників з пояснюваними словами.

IV. Назвіть частини мови, з якими пов’язані прислівники. Визначте синтаксичну роль прислівників.

ПАМ’ЯТАЙМО

Синтаксичні функції прислівника

Означення

Підмет і додаток

Присудок

Якщо прислівники залежать від Іменників, вони виконують синтаксичну функцію означення. Таке відбувається, коли іменники виступають:

Назвами дії – стрибок (який?) Уперед;

Назвами якостей – Зовсім

Неук, тобто, який? безграмотний;

Назвами предметів харчування – кава (яка?) По-віденськи

Підметами й додатками прислівники виступають тоді, коли вживаються в значенні іменника. Наприклад:

І я відповідаю глухо:

– Та трохи риби впіймали.

Коська лукаво підморгує:

– Коли б частіше траплялося таке (що?) “Трохи

(Ю. Збанацький)

Прислівники потрібно, треба, шкода, можна, не можна, необхідно, жаль, пора, нема, соромно, прикро й под, виконують роль присудків у безособових реченнях і називаються присудковими.

Наприклад:

1. Що нам потрібно в першу чергу? (А. Головко).

2. Матері кожної дитини жаль (Нар. тв.).

3. Сором сліз, що ллються од безсилля (Леся Українка)

Прислівники можуть опинятися поза синтаксичним зв’язком (не бути членами речення) і переходити до розряду вставних слів. Наприклад: Того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ (М. Рильський).

186. Випишіть прислівники разом із залежними словами. У словосполученнях поставте питання, яке б указувало на смисловий зв’язок прислівника з пояснюваним словом. Визначте, якими членами речення виступають прислівники.

Зразок: І верховіттям тонкії тополі кивають стиха, шепотять поволі (Леся Українка).

Кивають як? – стиха – обставина способу дії;

Шепотять як? – поволі – обставина способу дії.

Синіє як? – ясно – обставина способу дії.

1. Хвиля край берега ясно так синіє, а дедалі ледве-ледве, мов туман, леліє (Леся Українка). 2. Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Чистіша від сльози вона хай буде. Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм життям (М. Рильський). 3. Це йдуть до сонця вічно молоді (В. Сосюра). 4. Високо вгорі пролітає ескадрилья літаків (Ю. Яновський). 5. Під ним коник вороненький насилу ступає (Т. Шевченко). 6. А читати Тарас, справді, вивчився дуже рано (О. Іваненко). 7. Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося (Панас Мирний).

ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ


ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ. СИНТАКСИЧНА РОЛЬ - Українська мова