Відмінювання іменників четвертої відміни

І СЕМЕСТР

ІМЕННИК

Урок № 29

Тема: Відмінювання іменників четвертої відміни

Мета: пояснити особливості відмінювання іменників четвертої відміни, формувати вміння відмінювати такі іменники; удосконалювати навички самостійної роботи; удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати повагу до влучного слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздавальний матеріал (картки)

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Робота біля дошки. Виконання індивідуальних

завдань за картками.

Картка 1

Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Подані в дужках іменники поставити в потрібній формі. Визначити їхні відмінки, виділити закінчення.

Вийшла з хати стара мати, з (мати) д..тина. (П. Грабовський.) Води цілющої нап’юсь і стану знов душ..ю ясний, як образ (мати) пр..красний. (С. Черкасенко.) Як на ті ч..рнобривці погляну, бачу (мати) стареньку… (М. Сингаївський.)

Картка 2

Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Подані в дужках іменники поставити в потрібній формі. Визначити їхні відмінки, виділити закінчення.

Ти геній і г..рой, ти ріки пов..ртаєш

і зсуваєш гори, але дозволь мені почути, як ти з (мати) говориш. (Д. Чередниченко.) Не шкодуй, моя мила (мати), що я степ рясний зал..шив. (М. Хвильовий.) У (матері) немає вих..дних, ш..ршавіють, немов коріння, руки. (М. Малахута.)

Картка 3

Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви. Подані в дужках іменники поставити в потрібній формі. Визначити їх відмінки, виділити закінчення.

Слова л..няють лиш від позолоти, іржавіють від (фальш) і пр..крас. (В. Бичко.) Тремке чуття своєї (т..мчасовість) усе частіш охоплює мене. (А. Кацнельсон.) Нема долі без (сіль). Хвали день увечері, а ж..ття перед (смерть). (Нар. творч.)

Робота біля дошки. Провідміняти іменники мідь, горідість, кров. Пояснити, чому ці іменники не мають форми множини.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

Прочитати речення. Вказати іменники четвертої відміни, визначити відмінок кожного.

Мати колихала дитинча, серце билось в радості й тривозі… (Д. Луценко.) Материна пісня залетіла в груди немовляті… (М. Рильський.) Я схилюся, дитя, над тобою, все віддам тобі: небо й ріку (Д. Кремінь.) Ти сили дай, кохана мати, до боротьби зі злом! Зроби, щоб з кволого пискляти я став орлом! (Р. Завадович.) Впала крапля дощу у криницю, і заплакала хмара, наче мати за дитям. (М. Аронець.) Мати до дитинчат, як ластівка до ластів’ят. (Нар. творч.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (п. 17, с. 87-88).

Робота біля дошки. Провідміняти іменники маля, курча, плем’я.

V. Виконання вправ на закріплення.

Переписати речення, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі. Визначити їх відмінки, виділити закінчення.

Індик зробив перестановку кадрів, він Селезня направив до (курчата), а Півня до (качата). (П. Ключина.) Орле! Зглянься над моїми (совенята) малими, що зостались там у гаю, не займай ти їх, благаю! (Олена Пчілка.) Ізнемігся старий Вовк, ледве що плететься, аж з (Ягнята) Вівця на полі пасеться. …Аж дивиться – із (Лоша) Кобила пасеться. Підійшов він і туди, став на задні п’яти, просить собі на обід в Кобили (Лоша). (С. Руданський.) Аж суне Вовк і до (Ягня): “Я з’їм тебе, прокляте!” (Ю. Кругляк.) Не доручай (лисеня) курей стерегти, а (зайченя) моркву берегти. (Нар. творч.)

Диктант з коментуванням. Іменники четвертої відміни підкреслити, визначити відмінок і число кожного, виділити закінчення.

Як вдарився голубонько об землю крилами: “Діти мої сиротята! Пропав же я з вами!” З чужого чортеняти не зробиш свого дитяти. Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти! З лисого теляти буде лисий віл. Любляться, як гуска з поросям. А ми такі паровані, кращі горнят мальованих. (Нар. творч.)

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Домашнє завдання. П. 17, вправа 171.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Відмінювання іменників четвертої відміни - Плани-конспекти уроків по українській мові