Застосування похідної

/> Теорема 1. Якщо функція в кожній точці інтервалу має похідну , то функція зростає (спадає) на .
Зверніть увагу:
1) Якщо функція f є неперервною в якомусь із кінців інтервалу , то цю точку можна приєднати до інтервалу зростання (спадання).
2) Для розв’язування задач зручно користуватися таким твердженням: точки, у яких похідна дорівнює 0 або не існує, поділяють область визначення функції f на проміжки, у кожному з яких зберігає незмінний знак.
Внутрішня точка області визначення функції, у якій похідна дорівнює нулю або не існує, називаються Критичною точкою функції.
Внутрішня точка області визначення, у якій , називається Стаціонарною точкою функції.
Теорема 2. Якщо функція у внутрішній точці області визначення має екстремум, то в цій точці похідна , якщо вона існує, дорівнює нулю.
Теорема 3. Якщо функція f є неперервною в точці , а на інтервалі і на інтервалі , то точка є точкою максимуму функції.
Теорема 4. Якщо функція f є неперервною в точці , а на інтервалі і на інтервалі , то точка є точкою мінімуму функції f.
Теорема 5. Нехай точка є стаціонарною для функції і нехай в цій точці існує похідна другого порядку . Тоді, якщо , то є точкою мінімуму і, якщо , то є точкою максимуму функції .

Найбільше і найменше значення функції на відрізку

Щоб знайти найбільше (найменше) значення неперервної функції на відрізку , треба знайти всі локальні максимуми (мінімуми) і порівняти їх зі значеннями функції, яких вона набуває на кінцях відрізка. Найбільше (найменше) число серед утвореної множини і буде найбільшим (найменшим) значенням функції, заданої на відрізку .
Позначення: ; .