Поліс страховий – свідоцтво (документ), видане страховим товариством (страхувальником) особі, що страхується. На лицьовому боці П. с. викладено основні положення договору, на звороті – правила страхування. Розрізняють П. с. щодо об’єктів та суб’єктів (фізичних осіб, колективів) страхування. Серед П. с. щодо страхування об’єктів виділяють генеральний (страхувальник зобов’язується страхувати впродовж певного періоду всі або певного виду вантажі на певних умовах); відкритий (встановлює ліміти відповідальності за кожним відправленням
вантажів або щодо вантажів, які складаються і готуються до відправки), що наближається за своїм змістом до генерального П. с.; поліс страхування майна: а) таксований – із зазначенням узгодженої суми майна; б) не таксований – точна сума застрахованого майна не названа або зазначена лише приблизно; поліс загальний (страхування декількох об’єктів за одну суму); поліс рейсовий та ін.; поліс валютований (із зазначенням страхової суми) і невалютований (зазначено лише максимальну страхову суму). Серед П. с. щодо страхування фізичних осіб виділяють поліс страхування життя (страхова сума, згідно з укладеним договором,
виплачується у разі смерті застрахованої особи; перед цим видом страхування ведеться ретельне медичне обстеження стану здоров’я, в разі самогубства страхова сума не виплачується); поліс партнерський (передбачає виплату страхової суми бенефіціару (особі, на користь якої здійснюється виплата) у разі смерті одного з партнерів з підприємницької діяльності для послаблення фінансових ускладнень, що можуть виникнути внаслідок вилучення частки капіталу спадкоємцями померлого партнера); поліс для останнього, що переживає іншого (передбачає страхування двох осіб, і після смерті однієї з них страхова сума виплачується другій особі); поліс з прибутком (у разі страхування життя до страхової суми додаються певні кошти або окремо від такої суми виплачуються бонуси у результаті інвестування капіталу страхових компаній у прибуткові операції) та ін.
