Протокол судового засідання – процесуальний акт, в якому докладно фіксується весь хід судового розгляду справи. Ведеться секретарем судового засідання. У П. с. з. зазначаються: місце і час початку та закінчення судового засідання; назва і склад суду; справа, яка розглядається; учасники судового розгляду, а також інші особи, які викликалися судом, та причини неявки відсутніх, дані про особу підсудного; роз’яснення прав і обов’язків особам, які брали участь у справі; ухвали суду, прийняті на місці; всі розпорядження головуючого і дії суду
в тому порядку, в якому вони відбувалися; всі заяви, прохання і клопотання осіб, що брали участь у справі; докладний зміст записаних від першої особи показань; короткий зміст судових дебатів і останнього слова підсудного; вказівка про оголошення вироку (рішення) і роз’яснення порядку і строків його оскарження тощо. П. с. з. підписують головуючий і секретар судового засідання. Протягом 3 діб від дня складання протоколу учасники розгляду мають право ознайомитися з ним і подати письмові зауваження, вказавши на його неправильність або неповноту. У передбаченому законом порядку головуючий чи суд посвідчує правильність
зауважень або відхиляє їх. Про це суд виносить ухвалу, а суддя – постанову, які разом із зауваженнями в усіх випадках додаються до справи. Від того, наскільки якісно складено П. с. з., нерідко значною мірою залежить правильне уявлення вищестоящого суду про розгляд справи, законність та обгрунтованість прийнятих рішень, а отже, й самі наслідки перевірки справи цим судом. Відсутність II. с. з. або не підписання його є безумовною підставою для скасування вироку. Порядок ведення П. с. з. передбачено у гл. 6 КПК та гл. 21 ЦПК.
