ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA)

Членистоногі – найчисленніший тип в царстві тварин (біль­ше 2 млн. видів). Його представники освоїли всі місцепроживання на суші, в повітрі й у воді. Широке розповсюдження членистоно­гих визначає різноманіття існуючих форм: представники типу – вільно-існуючі, хижаки, паразити рослин, тварин і людини.

Основні ароморфози типу: зовнішній скелет; членисті кінці­вки; поперечносмугаста мускулатура, відособлення і спеціаліза­ція

м’язів.

Морфофізіологічна характеристика типу. Тіло сегментоване. Сегментація гетерономна, тобто сегменти різних ділянок тіла мають неоднакову будову. Сегменти групуються у відділи тіла (голова, груди, черевце), які у деяких зливаються між собою (го­ловогруди).

Вперше в процесі еволюції у членистоногих з’являються кін­цівки. їх будова (двогілчастий тип) і розташування (у нижчих по-сегментне) доводить їх зв’язок з параподіями кільчеців. Кінцівки складаються з члеників і сполучені з тілом рухливо, що забезпе­чує можливість складних рухів. Функції кінцівок різноманітні – вони є не тільки

органами пересування в різних середовищах, але й органами чуття, ротовим апаратом, органами захисту та нападу.

Тіло покрите хітинизованою кутикулою. Хітин, опорний по­лісахарид, утворює зовнішній скелет і служить для захисту від висихання і механічних пошкоджень. Зростання членистоногих можливе тільки шляхом періодичного линяння зі скиданням ста­рої і утворенням нової кутикули (внаслідок її не розтяжності).

Прогресивні зміни відбуваються в м’язовій системі: гладка мускулатура замінюється поперечносмугастою, суцільні шари шкірно-мускульного мішка у зв’язку з появою скелета розбива­ються на окремі пучки – м’язи, що забезпечує різноманітність ру­хів. Кількість м’язів дуже велика, у метеликів, наприклад, дося­гає 1600.

Поперечносмугасті м’язи характеризуються поперечним почерченням цитоплазми, більшою швидкістю і силою скорочення.

Порожнина тіла – змішана, або міксоцель. У процесі ембріо­генезу спочатку закладається первинна порожнина, потім вто­ринна, проте в подальшому стінки целома частково руйнуються і виникає зв’язок з первинною порожниною.

Травна система складається з трьох відділів – переднього, се­реднього й заднього. У передній кишці за рахунок хітинової вистілки утворюється подрібнюючий апарат. У середній кишці з’являються парні вирости – зачатки травних залоз (печінка). Ро­товий апарат представлений трьома парами змінених кінцівок.

Кровоносна система незамкнена, тобто заповнюючи її гемолі­мфа частину шляху знаходиться зовні судин, виливаючись в по­рожнину тіла. Гемолімфа є рідиною, частково відповідною спра­вжній крові та частково порожнинній рідині. Уперше в процесі еволюції з’являється серце у вигляді мускульного мішка, розта­шованого на спинній стороні, воно має парні отвори, забезпечені клапанами.

Гемолімфа з головних судин виливається в порожнину тіла, тече безпосередньо між органами, змішуючись із порожнинною рідиною, і потім повертається в серце через отвори, забезпечені клапанами. Завдяки появі серця прискорюється течія крові й ор­гани в одиницю часу одержують більшу кількість харчових речо­вин і кисню, продукти дисиміляції видаляються швидше.

Органи дихання різноманітні: у водних – зябра, у наземних – листкоподібні легені або трахеї. Поява спеціальних органів різко збільшує дихальну поверхню.

Система виділення представлена або целомодуктами, гомо­логічними метанефрідям кольчеців, або специфічними для чле­нистоногих мальпігієвими судинами – численними сліпими ви­ростами кишечника на межі середньої та задньої кишки, повер­неними в порожнину тіла. Продукти дисиміляції надходять з по­рожнини тіла (гемолімфи) у просвіт мальпігієвих судин, потім у кишку і через анальний отвір виділяються назовні.

Нервова система складається з головного мозку й черевного нервового ланцюжка. Характерна концентрація нервових елеме­нтів шляхом злиття нервових вузлів сусідніх сегментів між со­бою, особливо в передньому відділі тіла, що приводить до різкого збільшення об’єму головного мозку. Нервові реакції відрізняють­ся складністю, особливо у “суспільних” комах – бджіл, мура­шок, термітів. Органи чуття прогресивно розвиваються. Є органи дотику, нюх, прості та складні очі. У деяких вищих членистоно­гих зір колірний.

Більшість членистоногих різностатеві. Розмноження статеве (іноді – шляхом партеногенезу). Розвиток тільки з метаморфо­зом.

Класифікація. Тип членистоногих (Arthropoda) включає на­ступні класи: 1. Клас Ракоподібні (Crustacea). 2. Клас Павукопо­дібні (Arachnida). 3. Клас Комахи (Insecta).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTHROPODA) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA) - Довідник з біології