Оптимізація еколого-економічна

Оптимізація еколого-економічна – встановлення в еколого-економічній системі такого співвідношення, яке дозволяє задовольнити матеріальні, соціальні та екологічні потреби суспільства і поліпшити стан довкілля. За оцінкою Б. Коммонера (США), для переведення світової економіки на методи екологічно безпечного виробництва необхідно щорічно до 500 млрд дол. протягом 10 років. О. е.-е. повинна знайти своє втілення в раціональній еколого-економічній політиці, створенні досконалого природоохоронного законодавства, розвитку екологічного підприємництва.

Тому замість традиційних критеріїв економічної ефективності необхідне запровадження комплексного критерію соціально-еколого-економічної ефективності, що дає змогу повніше враховувати близькі та віддалені соціально-екологічні наслідки економічних рішень. Зокрема, при розробці нової техніки і технології слід використовувати критерій екологізації – розробляти і впроваджувати у виробництво лише таку, яка сприяла б збереженню природи для майбутніх поколінь. Витрати на здійснення екологічної політики повинні стати складовою соціальних (а отже, першорядних) витрат. Ці проблеми не можуть бути втілені без
активної підтримки й регулювання держави, використання принципів системного підходу. Це означає, що завдання, які пов’язуються з охороною навколишнього середовища, повинні знаходити відображення у науково обгрунтованих принципах промислової, наукової, фінансової, податкової, аграрної, амортизаційної та інших форм економічної політики.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)


Оптимізація еколого-економічна - Економічний словник