Еволюція власності

Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового змісту власності у процесі праці (привласнення людиною речовини природи) за одночасного послаблення суспільної природи або її істотного відставання від зміни змісту привласнення (тобто посилення приватного привласнення результатів усуспільненої праці); 2) ускладнення економічної власності; 3) відповідне ускладнення юридичної та інших сторін власності як соціологічної категорї; 4) поступове зміцнення ролі держави у відносинах власності; 5) діалектичний характер заперечення більш розвиненим типом або формою власності попередніх, внаслідок чого в перших утримуються окремі позитивні ознаки і властивості останніх, але у модифікованих формах, а кожний наступний тип власності є досконалішим; 6) початковим етапом Е. в. була колективна, але без поєднання з індивідуальним привласненням, а кінцевим – розвинена колективна в оптимальному поєднанні з індивідуальною власністю; 7) поступове послаблення позаекономічного примусу до праці економічним у поєднанні з елементами морального заохочення.


Еволюція власності - Економічний словник