Фізіократи (гр. phisis – природа і kratos – влада) – французькі економісти другої половини XVIII ст., які представляли одну із течій класичної політичної економії і досліджували проблеми розвитку сільського господарства на засадах економічного лібералізму. Вони піддали грунтовній критиці меркантилізм, перенесли центр своїх досліджень у сферу виробництва, намагались вирішити проблему продуктивної і непродуктивної праці. Основними представниками Ф. були Ф. Кене, П. Дюпон де Немур, В. Мірабо, Морсьє де Ларів’єр, Ж. Тюрго та ін. Ф. Кене (див. Кене)
як прихильник вільного підприємництва основною функцією держави вважав збереження природного порядку і адекватних відносин власності, відстоював свободу людини. Заслугою Ф. є обгрунтування категорій “чистий продукт” (становить основу економічної системи Кене), який створюється працею людини у поєднанні з землею, природою і здебільшого ототожнюється із земельною рентою, привласнюваною землевласниками (тому Ф. справедливо виступали за податкову реформу з метою заміни усіх видів податків поземельним), запропонували найпершу класифікацію різних видів доходів і намагались довести, що розподіл суспільного
багатства відбувається за певними законами; розмежовували (Ф. Кене, зокрема) складові продуктивного капіталу, хоча сутність його характеризували лише з боку речового змісту; розглядали прибуток як форму доходу на капітал та ін. Кене також запровадив у науковий обіг поняття “відтворення”, проте зміст його зводив до безперервності повторення виробництва і збуту.