Маса прибутку – абсолютна величина прибутку, створеного працею найманих працівників і частково – функціонуючих капіталістів і менеджерів вищої та середньої ланок, а також внаслідок синергічного ефекту, що виникає у процесі взаємодії особистісних і речових факторів виробництва. У кількісному аспекті – це частина ринкової вартості товарів, послуг, яка залишається після вирахування вартості витрат на виробництво і реалізацію продукції. Водночас М. п. можна розглядати як різницю між виторгом від реалізації та собівартістю реалізованої
продукції. Між прибутком і собівартістю існує обернена залежність, тому, впроваджуючи сучасні ресурсо – та енергоощадні технології, нові форми та методи організації виробництва і праці, форми і системи заробітної плати тощо, підприємці здатні збільшити прибуток. На М. п. впливає й швидкість обороту капіталу: із прискоренням швидкості обороту М. п. збільшується. Звідси – заходи, що сприяють економії часу на різних фазах суспільного відтворення, є заходами з нарощування М. п. Із збільшенням частки прибутку в новоствореній вартості зростає його маса. На абсолютні розміри прибутку впливає його норма (див. Норма
прибутку). За вищої норми прибутку на рівновеликий авансований капітал отримують більший прибуток. Прибуток перебуває у прямо пропорційній залежності не лише від норми прибутку, а й від маси капіталу, що обертається. Найбільшу М. п. у розвинених країнах світу постійно привласнюють гігантські монополії, ТНК і банки. Тому доцільно у науковий обіг запровадити категорію “монопольна М. п.”. Цьому значною мірою сприяє економічна політика держави. У США М. п. корпорації до сплати податків збільшилась з 409 млрд дол. 1990 до 787 млрд дол. 2002 (після сплати податків – 261 і 452 млрд дол.).
